Job 38
1 Und der HERR antwortete Hiob aus einem Wetter und sprach:
Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
2 Wer ist der, der so fehlet in der Weisheit und redet so mit Unverstand?
„Хто́ то такий, що зате́мнює раду слова́ми без розуму?
3 Gürte deine Lenden wie ein Mann; ich will dich fragen, lehre mich!
Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на, а Я буду питати тебе, — ти ж Мені поясни!
4 Wo warest du, da ich die Erde gründete? Sage mir's, bist du so klug?
Де́ ти був, коли землю осно́вував Я? Розкажи, якщо маєш знання́!
5 Weißt du, wer ihr das Maß gesetzt hat, oder wer über sie eine Richtschnur gezogen hat?
Хто осно́ви її положив, чи ти знаєш? Або хто́ розтягнув по ній шнура?
6 Oder worauf stehen ihre Füße versenket? Oder wer hat ihr einen Eckstein gelegt,
У що підстави її позапу́щувані, або хто́ поклав камінь нарі́жний її,
7 da mich die Morgensterne miteinander lobeten, und jauchzeten alle Kinder Gottes?
коли ра́зом співали всі зо́рі пора́нні та радісний о́крик здіймали всі Божі сини?
8 Wer hat das Meer mit seinen Türen verschlossen, da es herausbrach wie aus Mutterleibe,
І хто море воро́тами загороди́в, як воно виступа́ло, немов би з утро́би вихо́дило,
9 da ich's mit Wolken kleidete und in Dunkel einwickelte, wie in Windeln,
коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу́ — за його пелюшки́,
10 da ich ihm den Lauf brach mit meinem Damm und setzte ihm Riegel und Tür
і призна́чив йому Я границю Свою та поставив засу́ва й воро́та,
11 und sprach: Bis hieher sollst du kommen und nicht weiter; hie sollen sich legen deine stolzen Wellen!?
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
12 Hast du bei deiner Zeit dem Morgen geboten und der Morgenröte ihren Ort gezeiget,
Чи за своїх днів ти наказував ра́нкові? Чи досві́тній зорі́ показав її місце,
13 daß die Ecken der Erde gefasset und die Gottlosen herausgeschüttelt würden?
щоб хапа́лась за кі́нці землі та поси́пались з неї безбожні?
14 Das Siegel wird sich wandeln wie Leimen, und sie stehen wie ein Kleid.
Земля змі́нюється, мов та глина печа́тки, і стають, немов о́діж, вони!
15 Und den Gottlosen wird ihr Licht genommen werden; und der Arm der Hoffärtigen wird zerbrochen werden.
І нехай від безбожних їх світло віді́йметься, а високе раме́но злама́ється!
16 Bist du in den Grund des Meers kommen und hast in den Fußtapfen der Tiefen gewandelt?
Чи ти схо́див коли аж до мо́рських джере́л, і чи ти перехо́джувався дном безодні?
17 Haben sich dir des Todes Tore je aufgetan? Oder hast du gesehen die Tore der Finsternis?
Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смерте́льної тіні?
18 Hast du vernommen, wie breit die Erde sei? Sage an, weißt du solches alles?
Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
19 Welches ist der Weg, da das Licht wohnet, und welches sei der Finsternis Stätte,
Де́ та доро́га, що світло на ній пробуває? А те́мрява — де її місце,
20 daß du mögest abnehmen seine Grenze und merken den Pfad zu seinem Hause?
щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки́ її дому?
21 Wußtest du, daß du zu der Zeit solltest geboren werden und wieviel deiner Tage sein würden?
Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
22 Bist du gewesen, da der Schnee herkommt, oder hast du gesehen, wo der Hagel herkommt,
Чи дохо́див коли ти до схо́ванок снігу, і схо́ванки граду ти бачив,
23 die ich habe verhalten bis auf die Zeit der Trübsal und auf den Tag des Streits und Kriegs?
які Я тримаю на час лихолі́ття, на день бо́ю й війни?
24 Durch welchen Weg teilet sich das Licht, und auffähret der Ostwind auf Erden?
Якою дорогою ді́литься вітер, розпоро́шується по землі вітере́ць?
25 Wer hat dem Platzregen seinen Lauf ausgeteilet und den Weg dem Blitze und Donner,
Хто для зливи прото́ку прові́в, а для громови́ці — дорогу,
26 daß es regnet aufs Land, da niemand ist, in der Wüste, da kein Mensch ist,
щоб дощи́ти на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
27 daß er füllet die Einöden und Wildnis und macht, daß Gras wächset?
щоб пустиню та пущу наси́чувати, і щоб забезпе́чити ви́хід траві?
28 Wer ist des Regens Vater? Wer hat die Tropfen des Taues gezeuget?
Чи є ба́тько в доща, чи хто кра́плі роси́ породи́в?
29 Aus wes Leibe ist das Eis gegangen? Und wer hat den Reif unter dem Himmel gezeuget,
Із чиєї утро́би лід вийшов, а і́ній небесний — хто його породив?
30 daß das Wasser verborgen wird wie unter Steinen und die Tiefe oben gestehet?
Як камінь, тужа́віють води, а пове́рхня безо́дні ховається.
31 Kannst du die Bande der sieben Sterne zusammenbinden, oder das Band des Orion auflösen?
Чи зв'яжеш ти за́в'язки Волосожа́ру, чи розв'я́жеш віжки́ в Оріо́на?
32 Kannst du den Morgenstern hervorbringen zu seiner Zeit, oder den Wagen am Himmel über seine Kinder führen?
Чи ви́ведеш ча́су свого Зодія́ка, чи Во́за з синами його попрова́диш?
33 Weißt du, wie der Himmel zu regieren ist? Oder kannst du ihn meistern auf Erden?
Чи ти знаєш уста́ви небе́с? Чи ти покладе́ш на землі їхню вла́ду?
34 Kannst du deinen Donner in der Wolke hoch herführen? Oder wird dich die Menge des Wassers verdecken?
Чи піді́ймеш свій голос до хмар, — і багато води тебе вкриє?
35 Kannst du die Blitze auslassen, daß sie hinfahren und sprechen: Hie sind wir?
Чи бли́скавки ти посилаєш, і пі́дуть вони, й тобі скажуть „Ось ми“?
36 Wer gibt die Weisheit ins Verborgene? Wer gibt verständige Gedanken?
Хто мудрість вкладає людині в нутро́? Або — хто́ дає се́рцеві розум?
37 Wer ist so weise, der die Wolken erzählen könnte? Wer kann die Wasserschläuche am Himmel verstopfen,
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
38 wenn der Staub begossen wird, daß er zuhaufe läuft und die Klöße aneinander kleben?
коли по́рох зливається в зли́вки, а кавалки злипаються?
39 Kannst du der Löwin ihren Raub zu jagen geben und die jungen Löwen sättigen,
Чи здо́бич левиці ти зловиш, і заспоко́їш життя левчукі́в,
40 daß sie sich legen in ihre Stätte und ruhen in der Höhle, da sie lauern?
як вони по лего́вищах ту́ляться, на ча́тах сидять по куща́х?
41 Wer bereitet dem Raben die Speise, wenn seine Jungen zu Gott rufen und fliegen irre, wenn sie nicht zu essen haben?
Хто готує для кру́ка поживу його, як до Бога кричать його діти, як без ї́жі блукають вони?
