Ester 5

1 Und am dritten Tage zog sich Esther königlich an und trat in den Hof am Hause des Königs inwendig gegen dem Hause des Königs. Und der König saß auf seinem königlichen Stuhl im königlichen Hause, gegen der Tür des Hauses.

І сталося третього дня, і вбрала Естер царські́ шати, та й стала на вну́трішньому подві́р'ї царсько́го дому, навпроти царсько́го дому. А цар сидів на тро́ні свого ца́рства в царсько́му домі навпроти входу до дому.

2 Und da der König sah Esther, die Königin, stehen im Hofe, fand sie Gnade vor seinen Augen. Und der König reckte den güldenen Zepter in seiner Hand gegen Esther. Da trat Esther herzu und rührete die Spitze des Zepters an.

І сталося, як цар побачив царицю Есте́р, що стоїть у брамі, то знайшла́ вона ласку в оча́х його. І цар простягну́в Естері золоте бе́рло, що в руці його, а Есте́р підійшла й доторкнулася до кінця бе́рла.

3 Da sprach der König zu ihr: Was ist dir, Esther, Königin? und was forderst du? Auch die Hälfte des Königreichs soll dir gegeben werden.

І сказав до неї цар: „Що́ тобі, царице Есте́р? І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то бу́де да́не тобі́!“

4 Esther sprach: Gefällt es dem Könige, so komme der König und Haman heute zu dem Mahl, das ich zugerichtet habe.

А Есте́р відказала: „Якщо це цареві вгодне, нехай при́йде цар та Га́ман сьогодні на гости́ну, яку я вчиню йому́!“

5 Der König sprach: Eilet, daß Haman tue, was Esther gesagt hat! Da nun der König und Haman zu dem Mahl kamen, das Esther zugerichtet hatte,

I сказав цар: „Скоріше покличте Га́мана, щоб виконати Есте́рині слова́!“І прийшов цар та Га́ман у гости́ну, що вчинила Есте́р.

6 sprach der König zu Esther, da er Wein getrunken hatte: Was bittest du, Esther? Es soll dir gegeben werden. Und was forderst du? Auch die Hälfte des Königreichs, es soll geschehen.

І сказав цар до Есте́ри при питті вина: „Яке жада́ння твоє? І буде тобі да́не. І яке проха́ння твоє? Якщо побажаєш аж до полови́ни царства, то буде зро́блене!“

7 Da antwortete Esther und sprach: Meine Bitte und Begehr ist:

І відповіла́ Есте́р та й сказала: „Моє жада́ння та моє проха́ння таке:

8 Habe ich Gnade gefunden vor dem Könige, und so es dem Könige gefällt, mir zu geben meine Bitte und zu tun mein Begehr, so komme der König und Haman zu dem Mahl, das ich für sie zurichten will, so will ich morgen tun, was der König gesagt hat.

Якщо знайшла́ я ласку в царевих оча́х, і якщо це цареві вгодне, щоб вво́лити жада́ння моє й щоб ви́конати проха́ння моє, — нехай при́йде цар та Га́ман на гости́ну, що зроблю́ їм, і взавтра я зроблю́ за царевим словом“.

9 Da ging Haman des Tages hinaus fröhlich und gutes Muts. Und da er sah Mardachai im Tor des Königs, daß er nicht aufstund, noch sich vor ihm bewegte, ward er voll Zorns über Mardachai.

І вийшов Га́ман того дня радісний та добросе́рдий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царські́й брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Га́ман перепо́внився лютістю на Мордехая.

10 Aber er enthielt sich. Und da er heim kam, sandte er hin und ließ holen seine Freunde und sein Weib Seres.

Та стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покли́кати своїх при́ятелів та жінку свою Зереш.

11 Und erzählete ihnen die HERRLIchkeit seines Reichtums und die Menge seiner Kinder und alles, wie ihn der König so groß gemacht hätte, und daß er über die Fürsten und Knechte des Königs erhaben wäre.

І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про числе́нність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князі́в та слуг царе́вих.

12 Auch sprach Haman: Und die Königin Esther hat niemand lassen kommen mit dem Könige zum Mahl, das sie zugerichtet hat, ohne mich; und bin auch morgen zu ihr geladen mit dem Könige.

І сказав Гаман: „А цариця Естер не привела́ з царем на гости́ну, яку зробила, нікого, крім ме́не. І також наза́втра я покли́каний до неї з царем!

13 Aber an dem allem habe ich keine Genüge, solange ich sehe den Juden Mardachai am Königstor sitzen.

Та все це нічого не варте мені цього ча́су, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царські́й брамі!“

14 Da sprach zu ihm sein Weib Seres und alle seine Freunde: Man mache einen Baum fünfzig Ellen hoch und sage morgen dem Könige, daß man Mardachai daran hänge; so kommst du mit dem Könige fröhlich zum Mahl. Das gefiel Haman wohl und ließ einen Baum zurichten.

І сказала до нього жінка його Зе́реш та всі його при́ятелі: „Нехай приготують ши́беницю, високу на п'ятдеся́т ліктів, а ра́нком скажи царе́ві, і нехай повісять на ній Мордехая, і пі́деш з царем радісний на гостину“! І була приємна та рада для Гамана, і́ зробив він ту ши́беницю.