Psalm 122

1 Wallfahrtslieder. Von David. Ich freute mich, als man zu mir sprach: “Laßt uns zum Tempel Jahwes gehn!”

Пісня проча́н. Давидова.

2 Unsere Füße stehen in deinen Thoren, Jerusalem!

Ноги наші стояли в воро́тях Твоїх, Єрусали́ме.

3 Jerusalem, du wiedergebaute, wie eine Stadt, die allzumal zusammengefügt ist,

Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,

4 wohin die Stämme hinaufziehen, die Stämme Jahs, nach dem Gesetz für Israel, um dem Namen Jahwes zu danken.

куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!

5 Denn dort stehen Gerichtssessel, Sessel des Hauses Davids.

Бо то там на престо́лах для суду сидять, на престолах дому Дави́дового.

6 Erbittet Frieden für Jerusalem: Mögen Ruhe haben, die dich lieben.

Миру бажайте для Єрусалиму: „Нехай бу́дуть безпе́чні, хто любить тебе!“

7 Friede sei in deinen Bollwerken, Ruhe in deinen Palästen.

Нехай буде мир у твоїх передму́р'ях, безпе́ка в пала́тах твоїх!

8 Um meiner Brüder und Freunde willen laßt mich sprechen: Friede sei in dir!

Ради бра́тті моєї та дру́зів моїх я буду каза́ти: „Мир тобі!“

9 Um des Tempels Jahwes, unseres Gottes, willen will ich dein Bestes suchen.

Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра́!