Psalm 109
1 Dem Musikmeister. Von David. Ein Psalm. Gott, der du mein Lobpreis bist, schweige nicht!
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 Denn gottlosen Mund und trügerischen Mund haben sie wider mich aufgethan, mit lügnerischer Zunge mit mir geredet.
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 Und mit Worten des Hasses haben sie mich umgeben und bekämpften mich ohne Ursache.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 Für meine Liebe befeinden sie mich, während ich doch ganz Gebet bin.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 Sie vergalten mir Böses für Gutes und Haß für meine Liebe.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Bestelle einen Gottlosen wider ihn, und ein Ankläger stehe zu seiner Rechten.
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 Wenn er gerichtet wird, müsse er als schuldig hervorgehen, und sein Gebet werde zur Sünde.
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Seiner Lebenstage seien wenige, sein Amt empfange ein anderer.
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Seine Kinder müssen zu Waisen werden, und sein Weib eine Witwe.
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Seine Kinder müssen überall umherschweifen und betteln, müssen fortgetrieben werden aus ihren Ruinen.
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Der Wucherer lege aller seiner Habe Schlingen, und Fremde mögen plündern, was er mühsam erworben hat.
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Er habe niemanden, der ihm Huld erweist, und niemand sei, der sich seiner Waisen erbarmt.
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Seine Nachkommenschaft müsse der Ausrottung verfallen; im nächsten Geschlecht erlösche ihr Name!
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Der Verschuldung seiner Väter werde bei Jahwe gedacht, und seiner Mutter Sünde werde nicht ausgelöscht.
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Stets seien sie Jahwe gegenwärtig, damit er ihr Gedächtnis von der Erde vertilge,
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 weil er nicht daran gedacht hat, Liebe zu üben, sondern den elenden und armen Mann verfolgte und den Verzagten, um ihn vollends zu töten.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Er wollte den Fluch - so komme er über ihn! Er hatte kein Gefallen an Segen - so bleibe er fern von ihm!
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 Er zog den Fluch an wie sein Gewand - so dringe er wie Wasser in sein Inneres ein und wie Öl in seine Gebeine!
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Er werde ihm wie ein Kleid, in das er sich hüllt, und zu einem Gürtel, mit dem er sich beständig gürtet.
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Dies sei der Lohn meiner Widersacher von Jahwe und derer, die Böses wider mich reden.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 Du aber, Jahwe, Herr, verfahre mit mir um deines Namens willen; denn deine Gnade ist köstlich - errette mich!
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 Denn ich bin elend und arm, und mein Herz windet sich in meinem Inneren.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 Gleich dem Schatten, wenn er sich neigt, schwinde ich dahin, bin ausgeschüttelt, wie eine Heuschrecke.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 Meine Kniee wanken vom vielen Fasten, und mein Leib ist abgemagert, ohne Fett.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 Und ich bin ihnen zum Gespötte geworden; wenn sie mich sehen, schütteln sie den Kopf.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Hilf mir, Jahwe, mein Gott! Rette mich, nach deiner Gnade!
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 Laß sie inne werden, daß dies deine Hand sei, daß du, Jahwe, es gethan hast.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Mögen sie fluchen, du aber wollest segnen; die sich wider mich erheben, müssen zu Schanden werden, dein Knecht aber möge sich freuen dürfen!
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Mögen sich meine Widersacher mit Schmach bedecken und von ihrer Schande wie von einem Mantel umhüllt sein.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Ich will Jahwe mächtig mit meinem Munde preisen und inmitten vieler will ich ihn rühmen!
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 Denn er steht dem Armen zur Rechten, um ihm zu helfen gegen die, die ihn verdammen.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
