Sprueche 21
1 Gleich Wasserbächen ist des Königs Herz in der Hand Jahwes; wohin er irgend will, lenkt er es.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Alle seine Wege hält ein Mann für recht; aber Jahwe ist's, der die Herzen wägt.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 Gerechtigkeit und Recht üben, ist Jahwe lieber als Schlachtopfer.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 Hochfahrende Augen und aufgeblasener Sinn, - die Leuchte der Gottlosen ist Sünde.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 Des Fleißigen Anschläge führen nur zu Gewinn, aber jeder Hastige bringt's nur zu Mangel.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 Schätze, mit falscher Zunge erworben, sind wie verwehter Hauch, Fallstricke des Todes.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 Die Gewaltthätigkeit der Gottlosen zieht sie sich nach, denn sie weigern sich, Recht zu üben.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 Wer mit Schuld beladen ist, geht gewundene Wege; wer aber lauter ist, des Thun ist redlich.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 Lieber auf der Zinne eines Daches wohnen, als ein zänkisches Weib und gemeinsames Haus.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 Die Seele des Gottlosen gelüstet nach Bösem; sein Nächster findet bei ihm kein Erbarmen.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Wird dem Spötter Buße auferlegt, so wird der Einfältige weise, und belehrt man einen Weisen, so nimmt er Erkenntnis an.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 Ein gerechter Gott achtet auf des Gottlosen Haus, stürzt die Gottlosen ins Unglück.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 Wer sein Ohr vor dem Schreien des Geringen verstopft, der wird, wenn er ruft, auch kein Gehör finden.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 Heimliche Gabe besänftigt den Zorn und ein Geschenk im Busen heftigen Grimm.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 Freude ist's dem Frommen, zu thun, was recht ist, aber ein Schrecken für die Übelthäter.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 Ein Mensch, der vom Wege der Klugheit abirrt, wird bald in der Versammlung der Schatten ruhn.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Dem Mangel verfällt, wer Lustbarkeit liebt; wer Wein und Salböl liebt, der wird nicht reich.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 Ein Lösegeld für den Frommen ist der Gottlose, und an der Rechtschaffenen Stelle tritt der Treulose.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 Lieber in wüstem Lande wohnen, als ein zänkisches Weib und Ärger dabei.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Köstlicher Schatz und Öl ist in des Weisen Behausung aber ein thörichter Mensch vergeudet es.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 Wer der Gerechtigkeit und Güte nachjagt, der erlangt Leben, Gerechtigkeit und Ehre.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 Die Stadt der Helden ersteigt ein Weiser und stürzt das Bollwerk, auf das sie sich verließ.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 Wer seinen Mund und seine Zunge bewahrt, der bewahrt sein Leben vor Gefahren.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 Wer übermütig, vermessen ist, der heißt ein Spötter, wer in maßlosem Übermut handelt.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 Des Faulen Verlangen tötet ihn, denn seine Hände weigern sich, zu schaffen.
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 Immerfort hat der Faule zu wünschen, aber der Fromme giebt und spart nicht.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 Das Schlachtopfer der Gottlosen ist ein Greuel für Jahwe, vollends, wenn es einer für eine Schandthat bringt.
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 Ein lügenhafter Zeuge wird zu Grunde gehn, aber ein Mann, der gehört hat, darf immerdar reden.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 Eine sichere Miene zeigt der gottlose Mann; wer aber rechtschaffen ist, der giebt seinem Wege Sicherheit.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 Es giebt weder Weisheit noch Einsicht, noch giebt es Rat gegenüber Jahwe.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 Das Roß ist gerüstet für den Tag der Schlacht, aber der Sieg kommt von Jahwe.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
