< Sprueche 11 >

1 Falsche Wage ist Jahwe ein Greuel, aber volles Gewicht ist sein Wohlgefallen.
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 Kommt Übermut, so kommt auch Schande, aber bei den Demütigen ist Weisheit.
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 Die Rechtschaffenen leitet ihre Unschuld, aber die Treulosen richtet ihre Bosheit zu Grunde.
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
4 Keine Habe nützt am Tage des Strafgerichts, aber Gerechtigkeit errettet vom Tode.
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 Die Gerechtigkeit des Unsträflichen macht seinen Weg eben, aber der Gottlose wird durch sein gottloses Wesen fallen.
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 Die Rechtschaffenen wird ihre Gerechtigkeit erretten, aber die Treulosen werden durch ihre eigene Gier gefangen.
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 Mit dem Tode des gottlosen Menschen wird seine Hoffnung zunichte, und die ruchlose Erwartung ist zunichte geworden.
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 Der Fromme wird aus der Not erlöst, und der Gottlose kommt an seine Stelle.
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 Mit dem Munde bringt der Frevler seinen Nächsten ins Verderben, aber die Frommen werden durch Erkenntnis gerettet.
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 Ob des Glücks der Frommen frohlockt die Stadt, und wenn die Gottlosen umkommen, ertönt Jubel.
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 Durch den Segen der Rechtschaffenen kommt die Stadt empor, aber durch den Mund der Gottlosen wird sie niedergerissen.
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 Der Unverständige bezeigt seinem Nächsten Verachtung, aber ein einsichtsvoller Mann schweigt still.
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 Wer als Verleumder umhergeht, verrät Geheimnisse, aber wer zuverlässiges Sinnes ist, hält die Sache verborgen.
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Wenn es an Führung fehlt, kommt ein Volk zu Fall, aber wohl steht's, wo genug Ratgeber sind.
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 Sehr schlimm ergeht's dem, der für einen anderen Bürge geworden ist; wer aber das Handschlag-Geben haßt, ist sicher.
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 Ein anmutiges Weib empfängt Ehre, wie die Gewaltthätigen Reichtum erhalten.
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 Ein liebreicher Mann erweist sich selber Gutes, aber der Grausame quält sein eignes Fleisch.
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 Der Gottlose erwirkt trügerischen Gewinn, wer aber Gerechtigkeit säet, wahrhaftigen Lohn.
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 Trachtet einer nach Gerechtigkeit, so führt's zum Leben, jagt er aber dem Bösen nach, so führt's zu seinem Tode.
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 Ein Greuel sind für Jahwe, die ein verkehrtes Herz haben; die aber unsträflich wandeln, gefallen ihm wohl.
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 Die Hand darauf! der Böse wird nicht straflos bleiben, aber das Geschlecht der Frommen entrinnt.
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 Wie ein goldener Ring im Rüssel einer Sau, so ein Weib, das schön ist, aber nichts von Schicklichkeit weiß.
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 Der Frommen Wünschen führt zu lauter Glück der Gottlosen Hoffen zum Zorngericht.
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 Mancher teilt freigebig aus und bekommt immer mehr; ein anderer spart selbst an dem, was sich gebührt, und wird doch ärmer.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 Eine wohlthätige Seele wird reich gelabt, und wer reichlich tränkt, der wird auch getränkt werden.
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 Wer Getreide zurückhält, den verwünschen die Leute, aber Segen kommt über das Haupt dessen, der Getreide verkauft.
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 Wer auf Gutes bedacht ist, sucht, was wohlgefällig ist; wer aber nach Bösem trachtet, über den wird es kommen.
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 Wer sich auf seinen Reichtum verläßt, der wird fallen, aber die Frommen werden grünen wie das Laub.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 Wer sein eigenes Haus verstört, wird Wind zum Besitz erlangen, und der Narr wird zum Knechte dessen, der weises Sinnes ist.
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 Die Frucht des Frommen ist ein Lebensbaum, und der Weise gewinnt die Herzen.
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 So dem Frommen auf Erden vergolten wird, wie viel mehr dem Gottlosen und Sünder!
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!

< Sprueche 11 >