Lukas 1
1 Da nun schon Manche versucht haben, eine Erzählung von den bei uns beglaubigten Begebenheiten zu verfassen,
Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
2 so wie es uns die ursprünglichen Augenzeugen und Diener des Wortes überliefert haben,
як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3 so habe auch ich mich entschlossen, nachdem ich allem von vorne an genau nachgegangen, es für dich, hochgeehrter Theophilus, nach der Reihenfolge niederzuschreiben,
то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4 damit du dich von der Gewißheit der Geschichten, die du in deinem Unterricht erfuhrst, überzeugen könnest.
щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5 Es war in den Tagen Herodes, des Königs von Judäa, ein Priester mit Namen Zacharias aus der Tagesklasse Abia, und derselbe hatte eine Frau aus den Töchtern Aaron, die hieß Elisabet.
Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6 Es waren aber beide gerecht vor Gott, wandelnd in allen Geboten und Gerechtsamen des Herrn, ohne Tadel.
Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7 Und sie hatten kein Kind, dieweil Elisabet unfruchtbar war, und beide waren hochbetagt.
і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8 Es geschah aber, da er, weil seine Tagklasse an der Reihe war, den Priesterdienst hatte vor Gott,
Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9 traf ihn nach dem Brauche der Priesterschaft das Los, zu räuchern und hiezu in den Tempel des Herrn zu treten.
то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10 Und die ganze Versammlung des Volks war außerhalb im Gebet in der Stunde des Rauchopfers.
А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11 Es erschien ihm aber ein Engel des Herrn, zur Rechten des Räucheraltars stehend.
Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12 Und Zacharias, da er es sah, ward bestürzt und Furcht kam über ihn.
І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13 Der Engel aber sprach zu ihm: fürchte dich nicht, Zacharias, dieweil deine Bitte erhört ist, und deine Frau Elisabet wird dir einen Sohn gebären, und du wirst ihm den Namen Johannes geben;
Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14 und du wirst Freude und Wonne haben, und viele werden sich seiner Geburt freuen.
І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15 Denn er wird groß sein vor dem Herrn, Wein und Gebranntes wird er nicht trinken, und wird mit heiligem Geist erfüllt sein vom Mutterleib an,
Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16 und viele der Söhne Israels wird er bekehren zu dem Herrn ihrem Gott;
І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17 und er wird dahingehen vor ihm in Geist und Kraft des Elias, zu wenden die Herzen der Väter zu den Kindern und die Ungehorsamen zum Sinne der Gerechten, zu bereiten dem Herrn ein gerüstetes Volk.
І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18 Und Zacharias sagte zu dem Engel: woran soll ich das erkennen? bin ich doch ein Greis und meine Frau ist vorgerückt in Jahren.
І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19 Und der Engel antwortete und sagte zu ihm: ich bin Gabriel, der da steht vor Gott, und bin abgesandt zu dir zu reden und dir diese frohe Botschaft zu bringen.
І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20 Und siehe, du wirst schweigen müssen und unvermögend sein zu reden, bis zu dem Tage, da dies geschieht, dafür daß du meinen Worten nicht geglaubt hast, als welche zu ihrer Zeit erfüllt werden sollen.
І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21 Und das Volk war in Erwartung auf Zacharias, und sie wunderten sich darüber, daß er so lange blieb im Tempel.
І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22 Da er aber herauskam, vermochte er nicht zu ihnen zu reden, und sie erkannten, daß er ein Gesicht im Tempel gesehen; und er winkte ihnen zu, und blieb stumm.
Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23 Und es geschah, wie die Tage seines Dienstes voll waren, gieng er fort nach Hause.
І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24 Nach diesen Tagen aber empfieng Elisabet seine Frau, und verbarg sich fünf Monate und sagte:
Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
25 also hat der Herr mir gethan in den Tagen, die er ersehen hat, meine Schmach wegzunehmen bei den Menschen.
Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26 Im sechsten Monat aber wurde der Engel Gabriel von Gott gesandt in eine galiläische Stadt mit Namen Nazaret,
Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27 zu einer Jungfrau, die einem Mann mit Namen Joseph verlobt war, aus dem Hause David, und die Jungfrau hieß Mariam.
до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28 Und der Engel trat zu ihr ein und sprach: sei gegrüßt, du Begnadigte, der Herr sei mit dir.
І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29 Sie aber ward bestürzt über dem Worte, und sann darüber nach, was das für ein Gruß sei.
Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30 Und der Engel sagte zu ihr: fürchte dich nicht, Mariam, denn du hast Gnade gefunden bei Gott.
І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31 Und siehe, du wirst empfangen im Schoß, und wirst einen Sohn gebären, und wirst ihm den Namen Jesus geben.
І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32 Der wird groß sein und ein Sohn des Höchsten genannt werden, und Gott der Herr wir ihm geben den Thron seines Vaters David,
Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33 und er wird König sein über das Haus Jakob in Ewigkeit, und seines Königreichs wird kein Ende sein. (aiōn g165)
і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця. (aiōn g165)
34 Mariam aber sagte zu dem Engel: wie soll das geschehen, da ich keinen Mann kenne?
Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35 Und der Engel antwortete und sprach zu ihr: heiliger Geist wird über dich kommen und Kraft des Höchsten wird dich beschatten; darum wird auch, was da entsteht, heilig genannt werden, Sohn Gottes.
І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36 Und siehe, Elisabet deine Verwandte hat gleichfalls einen Sohn empfangen, in ihrem Alter, und ist jetzt im sechsten Monat, sie, die unfruchtbar hieß.
І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
37 Denn bei Gott ist kein Ding unmöglich.
Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38 Mariam aber sprach: siehe, ich bin des Herrn Magd; es geschehe mir nach deinem Wort; und der Engel wich von ihr.
Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39 Mariam aber stand auf in diesen Tagen und wanderte in das Gebirge eilig einer Stadt in Juda zu;
Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40 und trat in das Haus des Zacharias und begrüßte die Elisabet.
і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41 Und es geschah, wie Elisabet den Gruß der Mariam hörte, hüpfte das Kind in ihrem Leibe.
І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42 Und Elisabet ward voll heiligen Geistes und brach aus mit lauter Stimme in die Worte: Gesegnet bist du unter den Weibern, gesegnet die Frucht deines Leibes.
і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43 Und woher wird mir das, daß die Mutter meines Herrn zu mir kommt?
І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44 Denn siehe, wie die Stimme deines Grußes in mein Ohr drang, da hüpfte im Jubel das Kind in meinem Leibe.
Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45 Und selig, die geglaubt hat, daß zur Vollendung kommen wird, was vom Herrn zu ihr geredet ist.
І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46 Und Mariam sprach: Es war in den Tagen Herodes, des Königs von Judäa, ein Priester mit Namen Zacharias aus der Tagesklasse Abia, und derselbe hatte eine Frau aus den Töchtern Aaron, die hieß Elisabet.
І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47 Meine Seele lobet den Herrn,
і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48 und mein Geist frohlockte über Gott meinen Erlöser, daß er angesehen hat die Niedrigkeit seiner Magd. Denn siehe, von nun an werden mich selig preisen alle Geschlechter,
що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49 daß der Gewaltige Großes an mir gethan. Und heilig ist sein Name.
бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50 Und sein Erbarmen währt von Geschlecht zu Geschlecht für die, die ihn fürchten.
І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
51 Er hat Kraft geübt mit seinem Arm. Er hat zerstreut, die da hoffärtig sind in ihres Herzens Sinn.
Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
52 Er hat Gewaltige vom Thron gestürzt und Niedrige erhoben.
поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53 Hungernde hat er mit Gütern erfüllt und Reiche leer abziehen heißen.
голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54 Er hat sich Israel seines Sohnes angenommen, der Barmherzigkeit zu gedenken,
прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
(як промовив до батьків наших) Авраамові й насінню його по віки. (aiōn g165)
56 Mariam aber blieb bei ihr gegen drei Monate und kehrte zurück nach Hause.
Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57 Bei Elisabet aber ward die Zeit voll zum Gebären und sie gebar einen Sohn.
Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58 Und ihre Nachbarn und Verwandten hörten, daß der Herr seine Barmherzigkeit an ihr verherrlicht hatte, und freuten sich mit ihr.
І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59 Und es geschah, am achten Tage kamen sie den Knaben zu beschneiden, und nannten ihn nach dem Namen seines Vaters Zacharias.
І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
60 Und seine Mutter antwortete: Nein, sondern Johannes soll er heißen.
І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61 Und sie sagten zu ihr: es ist niemand in deiner Verwandtschaft, der diesen Namen führt.
І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
62 Sie winkten aber dem Vater zu, wie er ihn genannt haben wolle.
Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
63 Und er forderte ein Täfelchen und schrieb darauf: Johannes ist sein Name. Und es verwunderten sich Alle.
І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64 Alsbald aber ward ihm der Mund aufgethan und die Zunge, und er sprach und pries Gott,
Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65 und es kam Furcht über alle ihre Nachbarn, und im ganzen Gebirge Judäas wurden alle diese Dinge besprochen.
І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66 Und alle die es hörten, nahmen es sich zu Herzen und sagten: was wird es mit diesem Knaben sein? war doch die Hand des Herrn mit ihm.
І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67 Und Zacharias, sein Vater, ward voll heiligen Geistes und weissagte und sprach:
І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68 Gepriesen sei der Herr, der Gott Israels, daß er heimgesucht und Erlösung geschaffen hat seinem Volk
Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69 und hat uns aufgerichtet ein Horn des Heiles im Hause Davids seines Knechtes,
і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх, ) (aiōn g165)
71 Erlösung von unseren Feinden und von der Hand aller, die uns hassen,
спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
72 Erbarmen zu üben an unseren Vätern und zu gedenken seines heiligen Bundes,
щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73 nach dem er zugeschworen hat Abraham unserem Vater,
клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74 uns zu verleihen, daß wir furchtlos aus Feindeshand befreit
та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75 ihm dienen in Heiligkeit und Gerechtigkeit vor ihm all' unsere Tage.
служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
76 Und du aber, Kindlein, sollst Prophet des Höchsten heißen. Denn du sollst vor dem Herrn her wandeln, seine Wege zu bereiten,
А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
77 zu geben Erkenntnis des Heils seinem Volke durch Vergebung ihrer Sünden.
щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78 Um herzlicher Barmherzigkeit willen unseres Gottes, in welcher uns heimsuchen wird der Aufgang aus der Höhe,
по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79 zu scheinen denen, die da sitzen in Finsternis und Todesschatten, zu richten unsere Füße auf den Weg des Friedens.
щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80 Der Knabe aber wuchs und ward stark am Geist, und war in der Wüste bis auf den Tag seiner Darstellung vor Israel.
Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
