Psalm 92
1 Ein Lied, ein Gesang, für den Sabbattag. Gar köstlich ist's, dem Herrn zu danken und Deinem Namen, Höchster, Lob zu singen,
Псалом. Пісня на день суботній. То добре, щоб дякувати Господе́ві й виспі́вувати Йме́ння Твоє, о Всевишній,
2 des Morgens Deine Huld zu künden und in den Nächten Deine Treue
вранці розповіда́ти про милість Твою, а ночами — про правду Твою —
3 zum Psalter mit zehn Saiten und zur Harfe, zum Saitenspiele auf der Zither.
на десятистру́нній й на а́рфі, на лю́тні та гу́слах,
4 Du, Herr, erfreust mich durch Dein Tun; ich juble über Deiner Hände Werk.
бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, — про діла́ Твоїх рук я співаю!
5 Wie groß sind Deine Werke, Herr, und Deine Pläne tief!
Які то вели́чні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки́ Твої,
6 Der Törichte bemerkt es nimmer; der Tor beachtet's nicht.
— нерозумна люди́на не знає, а недо́умок не зрозуміє того́!
7 Wenn Frevler blühn, so ist's wie mit dem Gras. Die Übeltäter sprossen alle nur, damit sie ewig untergehen.
Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочи́нці, то на те, щоб навіки були вони знищені, —
8 Du aber bist der Höchste, Herr, in Ewigkeit.
а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
9 Denn Deine Feinde kommen um, Herr, Deine Feinde; die Übeltäter werden allesamt zerstreut.
Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпоро́шаться всі беззако́нники!
10 Dem wilden Stiere gleich wächst meine Kraft; gleichwie von Öl, so ist mein Alter frisch.
І Ти ро́га мого підні́с немов в одноро́жця, мене намастив Ти оливою свіжою.
11 Mein Auge sieht mit Lust auf meine Gegner; mit Freuden hört mein Ohr von meiner Widersacher Niederlagen.
І дивилося око моє на зане́пад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, — почують про це мої уші!
12 Der Fromme sproßt wie eine Palme, und wächst wie eine Zeder auf dem Libanon,
Зацвіте́ справедливий, як па́льма, і ви́женеться, немов кедр на Лива́ні, —
13 ins Haus des Herrn verpflanzt und in den Höfen unseres Gottes grünend,
посаджені в домі Господнім цвітуть на подві́р'ях нашого Бога,
14 sie tragen noch im Alter Früchte, beständig grün und markig bleibend,
іще в сивині́ вони будуть цвісти́, будуть ситі та свіжі,
15 zur Kunde, daß der Herr gerecht, daß er mein Hort ist ohne Tadel.
щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
