Psalm 77
1 Auf den Siegesspender, für Zurückgezogene, von Asaph, ein Lied. Zu Gott erheb ich meiner Klage Stimme, zu Gott nur meine Stimme: "Du, mein Gott! Horch auf!"
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
2 In meiner Notzeit suche ich den Herrn; mein Ringen währt ohn' Ende in der Nacht, und meine Seele läßt sich nimmer trösten.
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
3 Wenn Gottes ich gedenke, muß ich seufzen. Und überlege ich, verzagt mein Geist. (Sela)
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
4 Die Augenlider bannst Du mir; verstört bin ich und ohne Sprache.
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
5 Ich überdenke alte Tage, die Jahre der Vergangenheit.
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
6 Bedenke ich des Nachts mein Leiden, erwäge ich's in meinem Sinn, dann forscht mein Geist:
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
7 "Verstößt der Herr denn ewiglich? Ist er denn niemals wieder gnädig?
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
8 Hat seine Huld für immer aufgehört? Hat die Verheißung ganz und gar ein Ende?
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
9 Hat Gott das Gnädigsein verlernt? Hält er erzürnt sein Mitleid auf?" (Sela)
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
10 Da sag ich mir: "Das ist mein Kummer, daß sich geändert hat des Höchsten Rechte."
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
11 Ich bin der Werke eingedenk des Herrn, betrachte jetzt Dein Wunderwalten in der Vorzeit
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
12 und überlege all Dein Tun und sinne Deinen Taten nach.
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
13 Dein Weg ist heilig, Gott. Wer ist ein Gott, so groß wie Gott?
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
14 Du bist der Gott, der Wunder tut. So offenbare an den Völkern Deine Macht!
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
15 Erlös mit Macht Dein Volk, des Jakob und des Joseph Söhne. (Sela)
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
16 Die Wasser seh'n Dich, Gott. Die Wasser sehen Dich und beben; selbst Meerestiefen zittern.
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
17 Ausströmen Wolken Wasser, und das Gewölke donnert, es fliegen Deine Pfeile hin und her.
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
18 Zu Deinem Donner, rollend, krachend, leuchten Deine Blitze. Der Erdkreis zittert und die Erde bebt.
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
19 Dein Weg geht durch das Meer, Dein Pfad durch große Wasser, doch unkenntlich ist Deine Spur.
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
20 Du führst Dein Volk gleich einer Herdean Mosis und an Aarons Hand.
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
