Psalm 5
1 Auf den Siegesspender, für den Chor, ein Lied, von David. Hör meine Worte, Herr! Merk auf mein Seufzen!
Керівнику хору. Для виконання в супроводі сопілок. Псалом Давидів. Зваж на слова мої, Господи, зрозумій мій стогін!
2 Auf meinen Angstschrei horche, mein König und mein Gott! Ich bete ja zu Dir. -
Прислухайся до звуків мого зойку, Царю мій і Боже мій, бо Тобі я молюся.
3 In aller Frühe, Herr, erhöre meinen Ruf! Dein harre ich in aller Frühe und spähe aus.
Господи, вранці Ти почуй мій голос, вранці я постану перед Тобою й чекатиму.
4 Du bist ja nicht ein Gott, dem Übermut gefällt; nicht hat das Böse Reiz für Dich.
Адже Ти не той Бог, Якому до вподоби беззаконня, зло не мешкатиме поряд із Тобою.
5 Vor Deine Augen dürfen Dir nicht Spötter kommen; Du hassest alle Übeltäter.
Не встоять пихаті перед Твоїми очима, Ти ненавидиш усіх тих, хто поводиться свавільно.
6 Und Du vertilgst die Lügenredner. - Dem Herrn ein Abscheu sind des Blutes und des Truges Männer.
Ти знищиш тих, що промовляють неправду; людина кровожерна й підступна гидка [для Тебе], Господи.
7 Durch Deine große Güte läßt Du mich Dein Haus betreten; zu Deinem heiligen Palast gewandt, sink ich in Ehrfurcht betend vor Dir nieder. -
Але я, завдяки великій Твоїй милості, увійду до дому Твого, поклонюся у бік Храму святині Твоєї, [сповнений] страхом побожним перед Тобою.
8 Führ mich zu der Gerechtigkeit, die Dir gefällt! Um meiner Feinde willen, Herr, ebne mir Deinen Weg! -
Господи, веди мене Твоєю правдою заради ворогів моїх; вирівняй шлях Твій переді мною.
9 In keinem Mund von Wahrheit eine Spur! In ihrem Herzensgrund ist Unheil und ihre Kehle eine offene Grube! Mit ihrer Zunge heucheln sie.
Адже немає у вустах їхніх щирості, їхній внутрішній [світ] – руїна, гортань у них – відкрита могила, язики у них слизькі.
10 Gott! Strafe sie! Durch ihre eigenen Pläne laß sie niedersinken! Zu Fall bring sie durch ihrer Frevel Menge! Sie trotzen Dir.
Оголоси їм вирок, Боже! Нехай впадуть вони через підступні задуми свої, відкинь їх через численні беззаконня їхні, адже вони повстали проти Тебе.
11 Dann freu'n sich alle, die zu Dir sich flüchten, frohlocken ewiglich, daß Du sie schirmst. Dann jubeln über Dich, die Deinen Namen lieben.
І тоді радітимуть усі, хто на Тебе надію покладає; їхні вигуки щастя лунатимуть вічно. Простягни Свій покров над ними, і звеселяться Тобою ті, що ім’я Твоє люблять.
12 Du selbst, Herr, segnest ja den Frommen, und wie mit einem Schild umgibst Du ihn mit Huld.
Бо Ти благословляєш праведного, Господи, наче великим щитом, вкриваєш його [Твоєю] прихильністю.
