Psalm 46
1 Auf den Siegesspender, von den Korachiten, mit verborgenem Sinne ein Gesang. Gott ist uns Schutz und Zuversicht, in Nöten eine Hilfe, leicht zu finden.
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. На спів „Аламот“. Пісня. Бог для нас — охоро́на та сила, допомо́га в недолях, що часто трапляються,
2 Drum fürchteten wir uns auch nicht, selbst wenn die Erde wankte, versänken Berge gar ins Meer,
тому́ не лякаємось ми, як трясе́ться земля, і коли го́ри зсува́ються в серце морі́в!
3 daß seine Wasser tosend schäumten, daß selbst vor seinem Wüten Berge bebten. (Sela)
Шумлять і киплять Його во́ди, через ве́лич Його тремтя́ть го́ри. (Се́ла)
4 Ein Strom ist da. Die Gottesstadt erfreuen seine Arme, die heiligste der Wohnungen des Höchsten.
Річка, — відно́ги її веселя́ть місто Боже, найсвятіше із місць пробува́ння Всеви́шнього.
5 In ihr ist Gott; sie kann nicht wanken. Gott steht ihr bei noch vor der Morgenwende. -
Бог серед нього, — нехай не хитається, Бог поможе йому́, коли ра́нок настане.
6 Die Heidenvölker tobten. Reiche wankten. Darein gedonnert hat er, daß die Erde bebte. -
Шуміли наро́ди, хиталися ца́рства, а Він голос подав Свій — і земля розпливла́ся.
7 Der Herr der Heeresscharen ist mit uns; und eine Burg ist Jakobs Gott für uns. (Sela)
З нами Господь Савао́т, наша тверди́ня — Бог Яковів. (Се́ла)
8 Herbei und schaut des Herrn Taten, der überaus Erstaunliches im Land getan!
Ідіть, оглядайте Господні діла, — які руйнува́ння вчинив на землі!
9 Die Kämpfe läßt er ruhn bis an des Landes Grenze. zerbricht die Bogen und zerschlägt die Speere, verbrennt die Schilde. -
Аж до кра́ю землі припиняє Він ві́йни, ламає Він лука й торо́щить списа, палить огнем колесни́ці!
10 "Laßt ab! Bedenket: Ich bin Gott! Ich will erhaben bei den Heiden sein, wie ich erhaben bin im eignen Lande."
„Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесу́сь між наро́дами, піднесу́сь на землі!“
11 Der Herr der Heeresscharen ist mit uns; und eine Burg ist Jakobs Gott für uns. (Sela)
З нами Господь Савао́т, наша тверди́ня — Бог Яковів! (Се́ла)
