Psalm 25
1 Von David. - Nach Dir verlangt mich, Herr.
Давидів.
2 Mein Gott, auf Dich nur hoffe ich. Laß nimmer mich zuschanden werden! Laß meine Feinde über mich nicht jubeln!
Боже мій, я на Тебе наді́юсь, — нехай же я не засоро́млюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
3 Nicht einer, der auf Dich vertraut, wird je zuschanden. Doch leer gehn aus die Abgefallenen.
Не будуть також посоро́млені всі, хто на Тебе наді́ється, та нехай посоромляться ті, хто на Те́бе встає надаре́мно!
4 Belehre, Herr, mich über Deine Wege! Gewöhne mich an Deine Pfade!
Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,
5 In Deiner Treue leite mich! Gewöhne mich daran! Denn Du bist meines Heiles Gott; stets hoffe ich auf Dich. -
провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасі́ння мого́, кожен день я на Тебе наді́юсь!
6 Gedenke Deiner Liebe, Herr, und Güte! Sie sind von Ewigkeit.
Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
7 Gedenk nicht meiner Jugendsünden, meiner Missetaten nicht! Gedenk mir dessen nur, was Deiner Gnade würdig ist, um Deiner Güte willen, Herr! -
Гріхи молоде́чого віку мого́ та провини мої не прига́дуй, — пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
8 Der Herr ist gütig und wahrhaftig; drum zeigt er Irrenden die rechte Bahn.
Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, —
9 Bedrückte leitet er, wie's richtig ist, gewöhnt an seinen Weg die Dulder.
Він прова́дить покірних у правді, і лагі́дних навчає дороги Своєї!
10 Des Herrn Wege all' sind Lieb' und Treue für die, die seinen Bund und seine Lehren halten. -
Всі Господні стежки́ — милосе́рдя та правда для тих, хто Його́ заповіта й свідоцтва доде́ржує.
11 Um Deines Namens willen, Herr, vergib mir meine Schuld, so groß ist sie! -
Ради Йме́ння Свого, о Господи, прости мені про́гріх, великий бо він!
12 Ist irgendwo ein Mann in Furcht des Herrn, so zeigt er ihm den Weg, den jener wählen soll.
Хто то́й чоловік, що боїться він Господа? — Він наставить його на доро́гу, котру має ви́брати:
13 Ihm ist das Glück auch hold; sein Stamm ererbt das Land.
душа його жи́тиме в щасті, і насіння його вспадку́е землю!
14 Des Herrn Geheimnis eignet denen, die ihn fürchten; in seinen Bund weiht er sie ein.
При́язнь Господня до тих, хто боїться Його́, і Сві́й заповіт Він звісти́ть їм.
15 Mein Auge schaut stets auf den Herrn; denn meine Füße kann er vor dem Netz bewahren.
Мої очі постійно до Господа, бо Він з па́стки витягує но́ги мої.
16 Schau her auf mich! Sei gnädig mir! Verlassen bin ich, elend.
Оберни́ся до мене й помилуй мене, — я ж бо самі́тний та бідний!
17 Erweitere mein beklemmtes Herz! Aus meinen Nöten rette mich!
Муки серця мого поширились, — ви́зволь мене з моїх у́тисків!
18 Schau meine Pein, mein Elend an! Vergib mir alle meine Sünden! -
Подивися на горе моє та на му́ку мою, — і прости всі гріхи́ мої!
19 Betrachte meine Feinde, welche Menge, den Haß, wie furchtbar sie mich hassen!
Подивись на моїх ворогів, — як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненави́дять мене!
20 Mein Leben schirme, rette mich, damit ich nicht zuschanden werde! Ich harre Dein.
Пильнуй же моєї душі та мене хорони́, — щоб не бути мені засоро́мленим, бо наді́юсь на Тебе!
21 Mir bleibe Unschuld! Mir bleibe Redlichkeit! Ich harre Dein.
Невинність та правда нехай оточа́ють мене, бо наді́юсь на Тебе!
22 Erlöse Israel aus allen seinen Nöten, Gott!
Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його у́тисків!
