Psalm 22
1 Auf den Siegesspender bei der Morgenröte, ein Lied, von David. Mein Gott, mein Gott, was hast Du mich verlassen, und stehst so ferne meinen Angst- und Klagerufen?
Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене? [Чому] Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?
2 Mein Gott, am Tag erhebe ich den Ruf, und Du erhörst mich nicht, und also in der Nacht; Stillschweigen ist mir nicht vergönnt.
Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш, вночі – і немає мені спокою.
3 Und doch bist Du der Heilige Israels, Du schrecklich Thronender.
Але ж Ти – Святий; Ти, [оточений] хваліннями Ізраїлю, сидиш [на престолі].
4 Auf Dich vertrauten unsere Väter; sie hofften, und Du halfest ihnen.
На Тебе покладалися батьки наші, надію покладали, і Ти рятував їх.
5 Sie schrieen auf zu Dir und fanden Rettung, und ihr Vertrauen auf Dich ward nicht getäuscht.
До Тебе волали й були визволені, на Тебе надію покладали й не зганьбилися.
6 Ich aber bin ein Wurm, kein Mann, der Leute Spott, verachtet von dem Pöbel.
Я ж – черв’як, а не людина, ганьба серед людей, засоромлений серед народу.
7 Mich höhnt, wer mich nur sieht, verzieht den Mund und schüttelt mit dem Kopf.
Усі, хто бачить мене, глузують з мене: кепкують вустами, похитують головою.
8 "Er freut sich an dem Herrn, der rette ihn! Der helfe ihm! Er ist sein Liebling."
«Він покладався на Господа, [тож] нехай визволить його, нехай врятує його, якщо Він його уподобав».
9 Du halfst mir aus der Mutter Schoß; Du bargst mich an der Mutter Brust.
Ти ж, Господи, вивів мене з утроби, навчив мене довіряти [Тобі] ще біля грудей моєї матері.
10 Auf Dich bin ich vom Mutterschoß her angewiesen; vom Mutterleibe an bist Du mein Gott.
На Тебе я покинутий від самого народження, від лона матері моєї Ти – мій Бог.
11 Bleib mir nicht fern! Die Not ist nah, und niemand hilft.
Не віддаляйся від мене, адже скорбота близько, а помічника немає.
12 Der Farren viele stehen um mich her, und mich umringen Basanstiere.
Оточили мене численні бугаї, міцні бугаї з Башану обступили мене.
13 Sie sperren gegen mich die Rachen auf, wie Löwen, die vor Mordlust brüllen.
Пащі свої роззявили на мене, немов лев, що терзає здобич і реве.
14 Wie Wasser bin ich hingegossen; all meine Glieder haben sich gelöst. Mein Herz ist mir wie Wachs geworden, in meinem Busen hingeschmolzen.
Я розлився, як вода, і всі кістки мої роз’єдналися, серце моє перетворилося на віск, розтануло серед моїх нутрощів.
15 Vertrocknet ist wie Lehm mein Schlund; am Gaumen haftet mir die Zunge, und wie mit Todesfarbe überzieht es mich.
Моя [життєва] сила висохла, немов череп’я, і язик мій прилип до піднебіння. Ти поклав мене до смертного пороху.
16 Denn Hunde haben mich umringt, der Frevler Rotte mich umgeben; sie machen Löcher mir an Händen und an Füßen.
Пси обступили мене, збіговисько злодіїв оточило мене, прокололи руки мої та ноги мої.
17 Ich spüre Pein in allen meinen Gliedern; sie schauen zu und weiden sich an mir.
Усі кістки свої я можу перелічити, а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.
18 Sie teilen meine Kleider unter sich und werfen über mein Gewand das Los.
Вони ділять між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб.
19 Herr, sei nicht fern! Zu Hilfe, meine Stärke; schnell!
А Ти, Господи, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
20 Errette vom Verderben meine Seele, aus der Gewalt der Hunde jetzt mein Leben!
Визволи мою душу від меча, мою єдину – від псів.
21 Entreiße mich der Löwen Rachen! Rett aus den Hörnern der Wildochsen mich!
Врятуй мене від пащі лева, і від рогів диких биків – смиренну [душу] мою.
22 Dann kündige ich meinen Brüdern Deinen Ruhm und preise Dich in der Gemeinde also:
Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.
23 "Die ihr den Herrn fürchtet, preiset ihn! Von Jakobs Stamm ihr alle, ehret ihn! Von Israels Geschlecht ihr alle, fürchtet ihn!
Ті, хто Господа боїться, хваліть Його! Усі нащадки Якова славте Його! Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!
24 Denn er verachtet und verschmäht es nicht, den Armen zu erhören, verhüllt sein Antlitz nicht vor ihm, und wenn er zu ihm ruft, erhört er ihn."
Бо не знехтував Він і не відцурався приниження убогого, і не відвернув обличчя Свого від нього, але почув, коли той волав до Нього.
25 Dann trag ich meine Dankesschuld in großer Volksgemeinde ab; ich bringe dann gelobte Opfer dar vor denen, die ihn fürchten.
Тобі моя хвала у зібранні великому. Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.
26 Dann sollen satt die Armen werden, den Herrn rühmen, die ihn suchen: "Auflebe euer Herz für immer!"
Бідняки їстимуть і наситяться, хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає. Нехай живуть повіки серця ваші!
27 Dann kehren sich zum Herrn die Erdenenden alle, und alle Heidenstämme beten vor Dir dann an, bedenkend,
Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі, і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.
28 daß nur dem Herrn das Königtum gebührt, und daß er auch den Heiden Herrscher ist.
Бо Господеві належить царство, Він править народами.
29 Nur ihn allein beten auf Erden alle an. Ihm beugt sich, wer zur Grube fährt und dessen Seele nicht mehr lebenskräftig.
Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому; схиляться на коліна всі, що сходять до [смертного] пороху й не можуть душу свою зберегти живою.
30 Die Nachwelt derer, die ihm dienen, sie rühmt den Herrn dem kommenden Geschlecht,
Нащадки служитимуть Йому, розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.
31 und kündet einem nachgeborenen Volke seine Liebeund was er ihm getan.
Прийдуть і звіщатимуть Його правду народові, що має народитися, про те, що зробив Він.
