Sprueche 8
1 Die Weisheit! Ruft sie nicht? Und Einsicht läßt sich hören
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 am Weg ganz oben auf den Höhen; an Scheidewegen tritt sie auf.
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 Beim Eingang in die Stadt, an ihren Toren, am Eingang zu den Pforten ruft sie aus:
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 "Zu euch, ihr Männer, rede ich; ich spreche zu den Menschenkindern:
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Ihr Einfältigen, lernet Klugheit! Ihr Toren, kommet zur Vernunft!
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Hört zu! Denn ich will Rechtes reden, und meiner Rede Inhalt ist, was richtig.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Denn Redlichkeit nur spricht mein Gaumen; für meine Lippen ist Unehrlichkeit ein Greuel.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Rechtschaffen ist, was immer spricht mein Mund, nichts Hinterlistiges, nichts Falsches ist darin,
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 das Richtige für alle, die da fragen, und recht für die, die suchen nach Erkenntnis.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Nimm meine Mahnung lieber an als Silber, Erkenntnis lieber als erlesenes Gold. -
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Denn besser noch als Perlen ist die Weisheit; und Kostbarkeiten kommen ihr nicht gleich."
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 "Ich, Weisheit, hab zur Nachbarin die Klugheit; ich kann zu klugem Wissen kommen.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 Die Furcht des Herrn verträgt sich nicht mit Bösem. Ich hasse Hochmut, Hoffart, schlimmen Wandel sowie verkehrtes Reden.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Mein ist der Rat, die Tüchtigkeit; Einsicht ist mein und mein die Stärke.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Durch mich regieren Könige, und Fürsten herrschen, wie es rechtens ist.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Durch mich befehlen Herrschende und all die hohen Erdenrichter.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 Wer mich liebt, den liebe ich; mich finden, die mich suchen,
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Reichtum und Ehre sind bei mir, ein stattlich Gut und Wohlergehen.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Weit besser noch als Gold, als feines Gold, ist meine Frucht, und mein Ertrag ist kostbarer als auserlesen Silber.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Ich wandle auf dem Pfade der Gerechtigkeit und mitten auf des Rechtes Wegen.
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 Ich gebe denen, die mich lieben, immerdar Besitz und fülle ihre Schatzkammern."
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 Mich schuf der Herr als Anfang seiner Laufbahn, als erstes seiner Werke,
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 in der Urzeit. Von Ewigkeit her bin ich eingesetzt, im Anfang seit dem Weltbeginne.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Die Ozeane waren nicht, da ward ich schon geboren, als es noch keine reichen Wasserquellen gab.
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Bevor die Berge eingesenkt, da war ich vor den Hügeln schon geboren.
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 Er hatte Land und Flur noch nicht gemacht, noch nicht das Element des Staubes in der Welt,
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 da war ich schon dabei, als er den Himmel hergestellt, als er die Wölbung überm Ozean festsetzte,
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 als er die Wolken droben mächtig machte, und als des Ozeanes Fluten mächtig wurden,
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 als er dem Meere seine Schranke setzte, daß die Gewässer sein Geheiß nicht überschritten, als er der Erde Gründe legte.
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 Zur Seite war ich ihm als Schülerin und diente zur Ergötzung Tag für Tag und spielte vor ihm jede Zeit
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 und spielte auf dem Erdkreis, den ich liebte, und zur Ergötzung diente ich den Menschenkindern."
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 "Nun, meine Söhne, hört auf mich! Heil denen, die meine Wege wählen!
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Auf Mahnung hört, auf daß ihr weise werdet! Schlagt sie nicht in den Wind!
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Heil sei den Menschen, die mich hören und Tag für Tag an meinen Türen wachen und meiner Tore Pfosten hüten!
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 Denn wer mich findet, findet Leben, und von dem Herrn empfängt er alles Nötige.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 Wer aber mich verfehlt, der frevelt gegen seine eigene Seele; ja alle, die mich hassen, lieben nur den Tod."
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
