Sprueche 7
1 Mein Sohn, behalte meine Reden! Bei dir verwahr, was ich dich heiße!
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 Bewahr dir meine Vorschriften, so wirst du leben, und meine Weisung wie den Augapfel!
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
3 Bind sie an deine Finger! Auf deines Herzens Tafel schreibe sie!
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
4 Zur Weisheit sprich: "Du bist mir Schwester", nenn Einsicht deine Freundin,
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
5 auf daß sie dich vor einem andere Weib bewahre, vor einer Fremden, die einschmeichelnd redet!
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
6 Durchs Fenster meines Hauses, durchs Gitter schaute ich hinaus.
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
7 Da sah ich einen Jüngling bei den noch Unerfahrenen, bemerkte bei den jungen Leuten einen Unvorsichtigen,
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
8 der auf der Gasse nahe einer Ecke ging und in der Richtung meines Hauses schritt
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 in Dämmerung, am Abende des Tags, in stiller Nachtzeit, in der Dunkelheit.
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
10 Da tritt auf einmal ihm das Weib entgegen im Dirnenanzug mit geschnürter Brust.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11 Unruhig trieb sie sich herum; zu Hause hatten ihre Füße keine Ruhe.
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12 Ein Schritt jetzt auf die Straße und auf den Markt ein Schritt; sie lauerte an jeder Ecke.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13 Jetzt hascht sie ihn, küßt ihn; mit frecher Miene redet sie ihn an:
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 "Schlachtopfer darzubringen, lag mir ob; ich habe heute mein Gelübde nun entrichtet.
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15 Deswegen bin ich ausgegangen, um dich zu suchen. Ich habe dich gefunden.
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16 Mit Decken habe ich bedeckt mein Lager, mit buntem Linnen aus Ägypten.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17 Mit Myrrhen habe ich besprengt mein Lager, mit Aloë und Zimtgewürz.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18 So komm! Wir wollen bis zum Morgen an der Liebe uns berauschen, in Liebe uns genießen.
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19 Der Mann ist nicht daheim; er zog auf Reisen in die Ferne.
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20 Er nahm den Beutel samt dem Gelde mit sich; am Vollmondstag erst kehrt er wieder heim."
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21 So bringt sie ihn herum durch ihr verführerisches Reden und reißt ihn fort durch ihre glatten Lippen.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22 Er folgt ihr nach, der Harmlose, gleich einem Stier, den man zur Schlachtbank führt, gleich einem Hund zum Stricke,
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23 gleich einem Hirsch dahin, wo ihm ein Pfeil die Leber spaltet, gleich einem Vogel, der zur Schlinge eilt, und merkt es nicht, daß es sein Leben gilt.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
24 Nun, Söhne, horcht auf mich! Auf meines Mundes Reden merket!
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
25 Laß nicht dein Herz zu ihren Wegen biegen! Verirr dich nicht auf ihre Steige!
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
26 Denn viel sind der Erschlagenen, die sie gefällt, und viele sind's, die sie gemordet.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
