Sprueche 20
1 Ein Spötter ist der Wein, ein Lärmer Bier; wer davon taumelt, ist nicht klug.
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 Wie eines jungen Löwen Knurren ist des Königs Unwillen; wenn er in Zorn gerät, verwirkt man schon sein Leben.
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 Für einen Mann ist's eine Ehre, einem Streite fernzubleiben, und nur ein Tor tut sich hervor.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 Im Herbste pflügt der Faule nicht; wenn er dann in der Ernte nachfragt, ist nichts da.
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Wie Wasser in der Tiefe, ruht der Plan im Herzen eines Mannes; ein kluger Mann weiß es zu schöpfen.
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 Gar mancher muß den Mann herbeirufen, dem Gutes er getan. Denn einen Dankbaren, wer kann ihn finden?
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 Wenn jemand in Gerechtigkeit und Unschuld lebt, den ahmen seine Kinder nach.
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 Ein König auf dem Richterstuhle der Gerechtigkeit soll mit den Augen jeden Übeltäter aufspüren!
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Wer könnte sagen: "Gereinigt habe ich mein Herz, von meiner Lieblingssünde frei gemacht!"?
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 Zweifach Gewicht und zweifach Maß, sie beide sind dem Herrn ein Greuel.
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 Ein Knabe schon gibt sich in seinen Taten zu erkennen, ob krumm, ob grade wird sein Tun.
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 Das hörend Ohr, das sehend Auge, sie beide hat der Herr gemacht.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Lieb nicht den Schlaf, damit du nicht verarmst! Mach schon die Augen auf, solang du Brot in Fülle hast!
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 "Wie schlecht, wie schlecht!" sagt da ein Käufer; doch ist es sein geworden, rühmt er sich.
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 Hat man auch Gold und Perlen eine Menge, ein gläsernes Gefäß ist eines Anwalts Rede.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 Wer einem andern bürgt, dem kann sein eigen Kleid genommen werden; gepfändet wird er Fremder wegen.
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 Süß schmeckt dem Mann das Brot der Lüge; doch hintendrein füllt sich sein Mund mit Kieselstein.
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 Die Pläne prüfe durch Beratung! Mit Klugheit führe Krieg!
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 Geheimnisse verrät, wer stets auf Wanderschaft. Drum gib mit Plaudermäulern dich nicht ab!
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 Wer auf den Vater und die Mutter wenig gibt, des Licht verlöscht im Dunkeln.
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 Besitz, zu Anbeginn in Hast erworben, bleibt doch am Ende ohne Segen.
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Sprich nicht. "Ich muß den bittern Kelch zur Neige trinken." Nein, hoffe auf den Herrn! Er kann dir helfen.
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Ein Greuel für den Herrn ist zweierlei Gewicht; nichts nützt die falsche Waage.
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 Des Mannes Schritte sind vom Herrn bestimmt; wie kann ein Mensch sich selber seinen Weg bestimmen?
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Gefährlich ist's für Menschen, Heiliges vorschnell zu versprechen und nachher das Gelobte wiederum zu überlegen.
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 Ein weiser König späht die Frevler aus, vergilt an ihnen Unordnung.
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 Des Menschen Geist ist vor dem Herren licht, und er durchforscht sein Innerstes.
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 Der König hütet immerwährend Huld; durch Liebe stützt er seinen Thron.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Der Ruhm der Jünglinge ist ihre Stärke; der Greise Schmuck ist graues Haar.
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 Wenn eine Wunde schwärt, Umschläge bringen Linderung, so Schläge auch dem Herzensgrunde.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
