Matthaeus 27
1 Alle Oberpriester und die Ältesten des Volkes faßten in der Morgenfrühe gegen Jesus den Beschluß, ihn hinzurichten.
Рано-вранці всі первосвященники та старійшини народу зібралися, щоб винести Ісусові смертельний вирок.
2 Sie führten ihn gebunden ab und übergaben ihn dem Statthalter Pontius Pilatus.
Вони зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові, наміснику.
3 Als Judas, sein Verräter, sah, daß er verurteilt sei, überkam ihn Reue. Er brachte die dreißig Silberstücke den Oberpriestern und den Ältesten zurück
Коли Юда-зрадник побачив, що Ісуса засуджено, він розкаявся й повернув тридцять срібників первосвященникам та старійшинам.
4 und sprach: "Ich habe gesündigt; ich habe unschuldiges Blut verraten." Doch sie erwiderten: "Was geht das uns an? Das ist deine Sache."
Він сказав: ―Я згрішив, видавши Невинного Чоловіка. А вони відповіли: ―Що нам до того? Твоє діло.
5 Da warf er die Silberstücke in den Tempel; ging weg und henkte sich mit einem Strick.
Тоді, кинувши срібло в Храмі, він вийшов та пішов і повісився.
6 Die Oberpriester nahmen das Geld und sagten: "Wir dürfen es nicht dem Tempelschatz überweisen; es ist ja Blutgeld."
Первосвященники взяли срібло та сказали: «Не годиться ставити ці гроші в Храмову скарбницю, бо вони є платою за кров».
7 Nachdem sie Beschluß gefaßt hatten, erwarben sie damit den Töpferacker zu einer Grabstätte für Fremde.
Порадившись, вони купили поле гончаря для похорону чужинців.
8 Deshalb heißt dieser Acker bis auf den heutigen Tag Blutacker.
Тому те поле називається «Полем крові» до сьогоднішнього дня.
9 Also erfüllte sich, was durch den Propheten Jeremias ausgesprochen ward, der sagt: "Sie nahmen die dreißig Silberstücke, den Preis des Abgeschätzten, so wie er von den Söhnen Israels geschätzt ward,
Тоді виповнилось сказане через пророка Єремію: «І взяли тридцять срібників – ціну Оціненого синами Ізраїля,
10 und gaben sie für einen Töpferacker hin. So hat der Herr mir aufgetragen."
і віддали за поле гончаря, як наказав мені Господь».
11 Jesus also stand vor dem Statthalter. Der Statthalter fragte ihn: "Bist du der König der Juden?" Und Jesus sprach: "Das sagst nur du."
Ісус представ перед намісником, і той запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? Ісус відповів: ―Ти кажеш це!
12 Als ihn die Oberpriester und die Ältesten anklagten, erwiderte er nichts.
Коли первосвященники та старійшини звинувачували Його, Він нічого не відповідав.
13 Pilatus sprach zu ihm: "Hörst du denn nicht, was diese alles gegen dich bezeugen?"
Тоді Пилат запитав Його: ―Не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
14 Er gab jedoch auf keine einzige seiner Fragen Antwort, so daß der Statthalter sich sehr verwunderte.
Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що намісник дуже здивувався.
15 Nun pflegte der Statthalter auf den Festtag dem Volk einen der Gefangenen loszugeben, wen sie wollten.
На кожне свято намісник мав звичай відпускати народові одного з в’язнів, якого вони бажали.
16 Man hatte damals einen berüchtigten Gefangenen namens Barabbas.
Був тоді один відомий в’язень, на ім’я Ісус Варавва.
17 Als sie versammelt waren, fragte sie Pilatus: "Wen soll ich euch freilassen: Barabbas oder Jesus, den sogenannten Christus?"
Коли вони зібралися, Пилат запитав: ―Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам: Ісуса Варавву чи Ісуса, Який називається Христом?
18 Er wußte nämlich, daß sie ihn nur aus Neid überliefert hatten.
Бо він знав, що через заздрощі видали Ісуса.
19 Noch während der Gerichtssitzung schickte seine Frau zu ihm und ließ ihm sagen: "Laß deine Hand von dem Gerechten da. Denn seinetwegen habe ich heute nacht im Traume vieles ausgestanden."
Поки Пилат сидів на місці для судді, його дружина надіслала до нього сказати: «Не роби нічого цьому Праведникові, бо сьогодні уві сні я багато страждала через Нього».
20 Die Oberpriester aber und die Ältesten beredeten das Volk, sich den Barabbas auszubitten und Jesus zu verderben.
Але первосвященники й старійшини переконали людей, щоб просили відпустити їм Варавву й вбити Ісуса.
21 Der Statthalter sprach nun zu ihnen: "Wen von den beiden soll ich euch jetzt freilassen?" "Barabbas!" schrien sie.
Намісник запитав: ―Кого з цих двох хочете звільнити? Вони відповіли: ―Варавву!
22 Da fragte sie Pilatus: "Was soll ich aber dann mit Jesus, dem sogenannten Christus, machen?" "Gekreuzigt soll er werden!" riefen alle.
Тоді Пилат звернувся до них: ―А що мені робити з Ісусом, Який зветься Христом? Вони всі сказали: ―Хай буде розіп’ятий!
23 Darauf erwiderte der Statthalter: "Was hat er denn Böses getan?" Da schrien sie noch lauter: "Gekreuzigt soll er werden!"
Він спитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Хай буде розіп’ятий!
24 Pilatus sah wohl ein, es sei nichts mehr zu machen, daß der Lärm vielmehr nur größer würde. Da nahm er Wasser, wusch sich die Hände angesichts des Volkes und sprach dabei: "Ich bin unschuldig am Blute dieses Gerechten, verantwortet ihr es."
Коли Пилат побачив, що нічого не може зробити й що заворушення в народі тільки зростає, він узяв воду та вмив руки перед натовпом, кажучи: ―Я не винний в Його крові! Дивіться самі!
25 Und die ganze Menge schrie: "Sein Blut komme über uns und unsre Kinder!"
Увесь народ відповів: ―Нехай Його кров буде на нас і на наших дітях!
26 Da gab er ihnen den Barabbas frei, Jesus aber ließ er geißeln und übergab ihn dann zur Kreuzigung.
Тоді Пилат відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
27 Hierauf nahmen die Soldaten des Statthalters Jesus mit sich ins Gerichtsgebäude und versammelten um ihn die ganze Abteilung.
Після цього воїни намісника відвели Ісуса в преторію, де біля Нього зібрали всю когорту.
28 Sie zogen ihn aus, hängten ihm einen scharlachroten Mantel um,
Вони роздягли Його й накинули на Нього багряницю.
29 flochten eine Krone aus Dornen, setzten sie ihm auf das Haupt und gaben ihm ein Rohr in seine rechte Hand. Sie beugten auch zum Spott vor ihm das Knie und sprachen: "Heil dir, du Judenkönig!"
Сплели та поклали на голову вінок із тернини, а в праву руку [дали] тростину. І, вклонивши коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
30 Auch spien sie ihn an, nahmen ihm das Rohr und schlugen ihn damit aufs Haupt.
Потім вони плювали на Нього й, узявши тростину, били нею Ісуса по голові.
31 Nachdem sie ihren Spott mit ihm getrieben hatten, nahmen sie ihm den Mantel ab, zogen ihm seine Kleider wieder an und führten ihn zur Kreuzigung hinweg.
Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса плащ, надягнули на Нього Його одяг і відвели на розп’яття.
32 So zogen sie hinaus; sie trafen einen Cyrenäer namens Simon. Den nötigten sie, ihm das Kreuz nachzutragen.
Коли вони виходили, то зустріли чоловіка з Кирени, на ім’я Симон, і змусили його нести хрест Ісуса.
33 Und so gelangten sie an einen Ort, der Golgotha - d. h. Schädelstätte - heißt.
Коли прийшли на місце, яке називалося Голгофа (що означає «місце Черепа»),
34 Sie gaben ihm Wein, vermischt mit Galle, zu trinken. Er aber kostete nur davon und wollte ihn nicht trinken.
дали Йому випити вина, змішаного з жовчю. Але, скуштувавши, Він не захотів випити.
35 Dann kreuzigten sie ihn, verteilten seine Kleider durch das Los, damit erfüllt würde, was vom Propheten gesagt worden war: "Sie haben meine Kleider unter sich verteilt und über mein Gewand das Los geworfen",
Розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб.
36 setzten sich dort nieder und bewachten ihn.
А потім сіли там і стерегли Його.
37 Und über seinem Haupte hefteten sie eine Inschrift an mit Angabe seiner Schuld: "Dieser ist Jesus, der Judenkönig."
Над Його головою прибили напис, на якому була Його провина: це ісус, цар юдеїв.
38 Zugleich mit ihm wurden auch zwei Räuber an das Kreuz geschlagen, der eine ihm zur Rechten und der andere zur Linken.
Тоді ж разом із Ним розіп’яли і двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
39 Die Vorübergehenden überhäuften ihn mit Lästerworten; sie schüttelten den Kopf
Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами
40 und sprachen: "Du hast den Tempel Gottes zerstören und in drei Tagen wieder aufbauen wollen, rette doch dich selbst. Bist du der Sohn Gottes, dann steig vom Kreuz herab."
й казали: «Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. Спаси Себе Самого. Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста!»
41 So ähnlich höhnten auch die Oberpriester mitsamt den Schriftgelehrten und den Ältesten:
Первосвященники разом із книжниками та старійшинами також насміхалися з Нього, кажучи:
42 "Andere hat er gerettet, sich selbst kann er nicht retten. Er ist König von Israel. So steige er jetzt vom Kreuze herab, dann wollen wir an ihn glauben.
«Інших рятував, а Себе не може врятувати! Якщо Він насправді Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього!
43 Er hat auf Gott vertraut. Der soll ihn erlösen, wenn er ihn wirklich liebt. Er sagte ja: 'Ich bin der Sohn Gottes'".
Він покладався на Бога, тож нехай тепер Бог врятує Його, якщо хоче. Адже Він казав: „Я Син Божий!“».
44 In gleicher Weise schmähten ihn auch die Räuber, die mit ihm gekreuzigt worden waren.
Розбійники, розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
45 Von der sechsten bis zur neunten Stunde lag auf dem ganzen Land eine Finsternis
Від шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
46 Und um die neunte Stunde rief Jesus mit lauter Stimme: "Eli, eli, lama sabakthani?" d. h. "Mein Gott, mein Gott, warum hast du mich verlassen?"
Десь о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: «Елі, Елі, лема савахтані?», що означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»
47 Einige von denen, die dort standen, vernahmen dies und sagten: "Er ruft den Elias."
Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він кличе Іллю!»
48 Da lief sogleich einer aus ihnen hin, füllte einen Schwamm mit Essig, steckte ihn auf ein Rohr und gab ihm zu trinken.
Один із них одразу ж побіг, узяв губку, наповнив її кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити.
49 Die andern aber sagten: "Wart', wir wollen sehen, ob Elias kommt, ihn zu retten."
А інші казали: «Облиш, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»
50 Darauf rief Jesus noch einmal mit lauter Stimme und gab den Geist auf.
Але Ісус, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
51 Und siehe, der Vorhang im Tempel riß entzwei von oben bis unten, die Erde bebte, die Felsen spalteten sich;
І ось завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу, земля затряслася, і скелі розкололися.
52 die Gräber öffneten sich, und viele Leiber von entschlafenen Heiligen wurden auferweckt.
Гроби відкрилися, і багато тіл померлих святих воскресло.
53 Sie kamen aus den Grabstätten nach seiner Auferstehung hervor und gingen in die heilige Stadt und erschienen vielen.
І, вийшовши з гробів після воскресіння Ісуса, увійшли до святого міста та явилися багатьом.
54 Als der Hauptmann und die mit ihm bei Jesus Wache hielten das Erdbeben und was sonst geschah gewahrten, gerieten sie in große Furcht und sprachen: "Wahrhaftig, dieser war Gottes Sohn."
Коли сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачили землетрус і те, що сталося, вони дуже злякалися й сказали: «Цей [чоловік] справді був Сином Божим!»
55 Auch viele Frauen waren dort; die schauten von ferne zu. Sie waren Jesus von Galiläa her gefolgt und hatten ihm gedient.
Там було багато жінок, які стояли поодаль і дивилися. Вони прийшли за Ісусом із Галілеї та служили Йому.
56 Und unter ihnen war Maria Magdalena, Maria, die Mutter des Jakobus und des Joses, sowie die Mutter der Zebedäussöhne.
Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, і мати синів Зеведеєвих.
57 Am Abend kam ein reicher Mann aus Arimathäa namens Joseph; er war auch ein Jünger Jesu.
Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, який теж був учнем Ісуса.
58 Dieser begab sich zu Pilatus und bat um den Leichnam Jesu. Pilatus befahl, ihm den Leichnam zu geben.
Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса, і тоді Пилат наказав віддати тіло [Йосифові].
59 Joseph nahm den Leichnam, wickelte ihn in reine Leinwand
Йосиф узяв тіло Ісуса, обгорнув у чисту льняну тканину
60 und legte ihn in sein neues Grab, das er in einen Felsen hatte hauen lassen. Er wälzte einen großen Stein vor den Eingang des Grabes und ging weg.
й поклав до своєї нової гробниці, яку висік у скелі. До входу в гробницю привалив великий камінь.
61 Maria Magdalena und die andere Maria blieben noch dem Grabe gegenüber sitzen.
А були там Марія Магдалина та друга Марія, які стояли навпроти гробниці.
62 Des andern Tages, also nach dem Rüsttag, begaben sich die Oberpriester und Pharisäer zusammen zu Pilatus.
Наступного дня, що після дня Приготування, первосвященники та фарисеї зібралися разом у Пилата
63 Sie sprachen: "Herr, wir haben uns erinnert, daß jener Betrüger noch bei Lebzeiten gesagt hat: 'Ich werde nach drei Tagen auferstehen.'
й сказали: ―Володарю, ми пригадали, що Той обманщик, коли ще був живий, казав: «Через три дні Я воскресну!»
64 Laß also das Grab bis auf den dritten Tag bewachen, sonst möchten seine Jünger kommen, ihn stehlen und dem Volke sagen: 'Er ist von den Toten auferstanden.' Und dieser letzte Betrug würde schlimmer sein als der erste."
Тож накажи стерегти гробницю до третього дня. Щоб Його учні, прийшовши, не вкрали Його й не сказали народові, що Він воскрес із мертвих. І останній обман буде гірший від першого.
65 Pilatus sprach zu ihnen: "Ihr sollt eine Wache haben! Geht hin und sichert das Grab, wie ihr es versteht."
Тоді Пилат відповів: ―Ви маєте охорону, ідіть та охороняйте, як знаєте.
66 Sie gingen hin und sicherten das Grab; sie versiegelten den Stein und stellten eine Wache auf.
Вони пішли, поставили охорону біля гробниці та закріпили камінь печаткою.
