Lukas 1
1 Viele haben es schon unternommen, zusammenhängend zu erzählen, was für Begebenheiten sich unter uns zugetragen haben.
Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
2 Sie haben sich dabei an die Überlieferungen derer gehalten, die von Anfang an Augenzeugen und Diener des Wortes waren.
як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3 So habe auch ich mich entschlossen, allen Ereignissen von ihren ersten Anfängen an sorgfältig nachzugehen und sie für dich, edler Theophilus, der Reihe nach aufzuschreiben.
то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4 Auf diese Weise kannst du dich von der Zuverlässigkeit der Lehren überzeugen, in denen du unterrichtet worden bist.
щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5 In den Tagen des Herodes, des Königs von Judäa, lebte ein Priester namens Zacharias, aus der Priesterklasse des Abia. Er hatte eine Frau aus dem Geschlechte Aarons; ihr Name war Elisabeth.
Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6 Beide waren fromm vor Gott und lebten tadellos in allen Geboten und Satzungen des Herrn.
Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7 Doch hatten sie kein Kind; Elisabeth war nämlich unfruchtbar, und beide waren auch schon hochbetagt.
і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8 Einst versah er seinen Dienst vor Gott, weil seine Priesterklasse an der Reihe war.
Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9 Weil es in der Priesterschaft Gewohnheit war, ward gelost, und er hatte das Rauchopfer darzubringen. So trat er in den Tempel des Herrn ein,
то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10 die ganze Volksmenge betete jedoch zur Zeit des Rauchopfers draußen.
А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11 Da erschien ihm rechts vom Rauchopferaltar ein Engel des Herrn.
Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12 Zacharias erschrak, als er ihn sah, und es befiel ihn Furcht.
І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13 Der Engel aber sprach zu ihm: "Fürchte dich nicht, Zacharias! Dein Gebet ist erhört; Elisabeth, dein Weib, wird dir einen Sohn schenken, und du sollst ihn Johannes nennen.
Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14 Du wirst darüber freudig jubeln, und viele werden über seine Geburt sich freuen.
І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15 Denn er wird groß sein durch die Gnade Gottes. Wein und berauschendes Getränk wird er nicht trinken und schon im Mutterschoß voll des Heiligen Geistes sein.
Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16 Und viele der Kinder Israels wird er zum Herrn, ihrem Gott, bekehren.
І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17 Er wird vor ihm einhergehen im Geist und in der Kraft des Elias, um den Sinn der Väter den Kindern wieder einzuflößen, Unfolgsame zur Gesinnung Frommer hinzuführen und dem Herrn ein williges Volk zu bereiten."
І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18 Doch Zacharias sprach zu dem Engel: "Woran soll ich das erkennen? Ich bin schon alt, und auch mein Weib ist hochbetagt."
І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19 Darauf gab ihm der Engel zur Antwort: "Ich bin Gabriel, der vor Gott steht, und bin gesandt, mit dir zu reden und dir diese frohe Botschaft zu bringen.
І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20 Siehe, du sollst stumm sein und nicht reden können, bis auf den Tag, da dies eintrifft, weil du meinen Worten nicht geglaubt hast, die zu ihrer Zeit in Erfüllung gehen werden."
І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21 Das Volk, das auf Zacharias wartete, wunderte sich sehr, daß er so lange im Tempel weilte.
І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22 Er trat heraus; doch konnte er nicht zu ihnen reden, und sie erkannten, daß er im Tempel ein Gesicht geschaut hatte. Er konnte ihnen nur noch winken und blieb stumm.
Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23 Als die Zeit seines Dienstes vorüber war, begab er sich nach Hause zurück.
І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24 Hernach empfing Elisabeth, sein Weib, und zog sich auf fünf Monate zurück.
Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
25 Sie sprach: "So hat der Herr an mir getan; er hat auf mich in diesen Tagen herabgeschaut und vor den Menschen meine Schmach hinweggenommen."
Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26 Im sechsten Monat ward der Engel Gabriel von Gott in eine Stadt in Galiläa namens Nazareth gesandt
Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27 zu einer Jungfrau, die verlobt war mit einem Manne namens Joseph. Er stammte aus dem Hause David; der Name der Jungfrau war Maria.
до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28 Er der Engel trat zu ihr hinein und sprach: "Gegrüßet seist du, Gnadenvolle; der Herr ist mit dir." Du bist gebenedeit unter den Weibern.
І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29 Sie ward verwirrt ob dieser Rede und dachte nach, was dieser Gruß bedeute.
Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30 Der Engel aber sprach zu ihr: "Fürchte dich nicht, Maria; denn du hast bei Gott Gnade gefunden.
І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31 Siehe, du wirst empfangen und einen Sohn gebären, und du sollst ihm den Namen Jesus geben.
І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32 Er wird groß sein und Sohn des Allerhöchsten heißen; Gott, der Herr, wird ihm den Thron seines Vaters David geben,
Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33 und er wird herrschen über das Haus Jakob in Ewigkeit, und seines Reiches wird kein Ende sein." (aiōn g165)
і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця. (aiōn g165)
34 Maria sprach zum Engel: "Wie soll das geschehen, da ich keinen Mann erkenne?"
Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35 Der Engel aber sprach zu ihr: "Der Heilige Geist wird auf dich herabkommen, und die Kraft des Allerhöchsten wird dich überschatten. Darum wird auch das Heilige, das geboren wird, Sohn Gottes heißen.
І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36 Siehe, auch deine Base Elisabeth hat in ihrem Alter einen Sohn empfangen, und dies ist schon der sechste Monat bei ihr, die für unfruchtbar gehalten wird.
І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
37 Bei Gott ist nichts unmöglich."
Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38 Da sprach Maria: "Siehe, ich bin die Magd des Herrn; mir geschehe nach deinem Wort." Und der Engel schied von ihr.
Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39 In jenen Tagen machte sich Maria auf und eilte ins Gebirge nach einer Stadt in Juda.
Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40 Und sie betrat das Haus des Zacharias und grüßte Elisabeth.
і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41 Sobald Elisabeth den Gruß Marias vernahm, frohlockte das Kind in ihrem Schoße. Da ward Elisabeth vom Heiligen Geiste erfüllt
І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42 und rief mit lauter Stimme: "Du bist gebenedeit unter den Weibern, und gebenedeit ist die Frucht deines Leibes.
і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43 Womit habe ich verdient, daß die Mutter meines Herrn zu mir kommt?
І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44 Denn siehe, sobald der Klang deines Grußes mein Ohr berührte, frohlockte jubelnd das Kind in meinem Schoße.
Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45 Selig, die geglaubt hat, daß das in Erfüllung gehen werde, was ihr vom Herrn gesagt ward."
І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46 Da sprach Maria: "Hoch preist meine Seele den Herrn,
І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47 mein Geist frohlockt in Gott, meinem Heiland,
і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48 weil er die Demut seiner Magd geschaut; denn siehe, fortan preisen mich selig alle Geschlechter.
що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49 Denn Großes hat an mir getan der Mächtige; und heilig ist sein Name.
бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50 Und sein Erbarmen waltet von Geschlecht zu Geschlecht für jene, die ihn fürchten.
І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
51 Er wirket Mächtiges mit seinem Arm; zerstreut, die stolz in ihrem Herzen denken.
Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
52 Herab stürzt er Gewalthaber von Thronen und erhöht Niedrige;
поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53 mit Gütern sättigt er die Darbenden; doch Reiche läßt er leer ausgehen.
голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54 Er hat sich angenommen Israels, seines Knechtes, in der Erinnerung an sein Erbarmen -
прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
(як промовив до батьків наших) Авраамові й насінню його по віки. (aiōn g165)
56 Maria blieb etwa drei Monate bei ihr. Dann kehrte sie in ihr Haus zurück.
Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57 Es kam nun für Elisabeth die Zeit der Niederkunft, und sie gebar einen Sohn.
Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58 Als ihre Nachbarn und Verwandten hörten, daß ihr der Herr so großes Erbarmen gezeigt hatte, da freuten sie sich mit ihr.
І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59 Am achten Tage kamen sie, um das Kind zu beschneiden, und wollten ihm den Namen seines Vaters Zacharias geben.
І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
60 Doch seine Mutter sprach: "Nein, Johannes soll es heißen."
І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61 Man sprach zu ihr: "In deiner Verwandtschaft ist doch niemand, der diesen Namen trägt."
І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
62 Nun winkten sie dem Vater, wie er es genannt wissen wolle.
Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
63 Er verlangte eine Schreibtafel und schrieb die Worte darauf: "Johannes ist sein Name." Da staunten alle.
І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64 Im selben Augenblick ward sein Mund geöffnet, und seine Zunge ward gelöst; er konnte wieder reden und pries Gott.
Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65 Da kam Furcht über alle Nachbarn, und im Gebirge von Judäa sprach man überall von allen diesen Dingen.
І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66 Und alle, die sie hörten, erwogen sie in ihrem Herzen; sie sagten: "Was mag aus diesem Kinde werden?" Und wirklich war die Hand des Herrn mit ihm.
І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67 Sein Vater Zacharias aber ward vom Heiligen Geist erfüllt und sprach wie ein Prophet:
І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68 "Gepriesen sei der Herr, der Gott Israels; heimgesucht hat er sein Volk und ihm Erlösung bereitet,
Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69 ein Horn des Heils uns aufgerichtet im Hause Davids, seines Knechtes,
і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх, ) (aiōn g165)
71 von unsern Feinden uns zu retten, aus der Hand all derer, die uns hassen;
спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
72 Barmherzigkeit unsern Vätern zu erweisen und seines heiligen Bundes zu gedenken,
щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73 des Eides, den er unserm Vater Abraham geschworen: Er wolle uns verleihen,
клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74 daß wir aus unserer Feinde Hand errettet,
та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75 ihm furchtlos dienen in Heiligkeit und Gerechtigkeit dank seiner Gnade alle Tage unsres Lebens.
служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
76 Und du, Kind, wirst ein Prophet des Höchsten heißen; denn du wirst vor dem Herrn einhergehen, ihm seine Wege zu bereiten,
А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
77 um sein Volk zur Erkenntnis zu führen, daß das Heil in der Vergebung seiner Sünden liege
щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78 dank des herzlichen Erbarmens unsres Gottes, womit uns heimgesucht das Licht aus der Höhe,
по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79 um denen aufzuleuchten, die in Finsternis und Todesschatten sitzen, und unsre Schritte auf des Friedens Pfad zu lenken."
щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80 Der Knabe wuchs und ward stark im Geiste. Er lebte in der Einsamkeit bis zu dem Tage, da er Israel sich zeigen sollte.
Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
