Job 18
1 Darauf erwiderte Bildad von Schuach:
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 "Wie lange steht's noch an, bis daß ihr Schluß mit diesen Worten macht, bis ihr belehrt und wir erwidern können?
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 Warum sind wir wie Vieh geachtet, nach eurer Ansicht wie vernagelt?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 Der du in deiner Wut dich selbst zerfleischst, soll deinetwegen gar die Welt sich selber überlassen sein? Und soll der Fels von seiner Stelle rücken?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 Jedoch des Frevlers Licht verlischt; nicht brennt mehr seines Herdes Feuer.
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 Das Licht verfinstert sich in seinem Zelt, und seine Leuchte über ihm erlischt.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 Im besten Alter lahmt sein Schritt; sein eigener Rat bringt ihn zu Fall.
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 Sein Fuß wird in dem Netz verstrickt, und im Gestrüpp verfängt er sich.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 Die Ferse hält der Fallstrick fest, und Schlingen klammern sich an ihn.
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 Versteckt am Boden ist das Seil; die Falle liegt am Weg für ihn.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 Die Schrecken lagern sich um ihn und machen, daß er Angst bekommt. -
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 Die Kinder sollen Hunger leiden, und Unheil sei bereit für seine Gattin!
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 Die Glieder seines Leibs verzehre, des Todes Erstgeborener verzehre seine Glieder! -
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 Aus seinem Zelte, seinem Glücke wird er fortgerissen; man führt ihn zu dem Schreckenskönig.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 Man wohnt in seinem Zelte ohne ihn; auf seine Wohnung streut man Schwefel.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 Von unten dorren seine Wurzeln, und oben welken seine Zweige.
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 Und von der Erde schwindet sein Gedächtnis; kein Name bleibt ihm bei den Leuten draußen.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 Man stößt ihn aus dem Licht in Nacht und treibt ihn aus der Welt hinaus.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 Nicht Schoß noch Sproß hat er im Volk; nicht einer bleibt in seiner Wohnung übrig.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 Ob seines Schicksals starrt der Westen, und die im Osten faßt ein Grauen.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 Dies ist des Frevlers Los, und dahin kommt's mit dem, der nichts von Gott mehr wissen will."
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
