Psalm 77
1 Dem Vorsänger, für Jeduthun. Von Asaph, ein Psalm. Meine Stimme ist zu Gott, und ich will schreien; meine Stimme ist zu Gott, und er wird mir Gehör schenken.
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
2 Am Tage meiner Drangsal suchte ich den Herrn; meine Hand war des Nachts ausgestreckt und ließ nicht ab; meine Seele weigerte sich getröstet zu werden.
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
3 Ich gedachte Gottes, und ich stöhnte; ich sann nach, und mein Geist ermattete. (Sela)
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
4 Du hieltest fest die Lider meiner Augen; ich war voll Unruhe und redete nicht.
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
5 Ich durchdachte die Tage vor alters, die Jahre der Urzeit.
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
6 Ich gedachte meines Saitenspiels in der Nacht; ich sann nach in meinem Herzen, und es forschte mein Geist.
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
7 Wird der Herr auf ewig verwerfen, und hinfort keine Gunst mehr erweisen?
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
8 Ist zu Ende seine Güte für immer? Hat das Wort aufgehört von Geschlecht zu Geschlecht?
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
9 Hat Gott vergessen gnädig zu sein? Hat er im Zorn verschlossen seine Erbarmungen? (Sela)
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
10 Da sprach ich: Das ist mein Kranksein. Der Jahre der Rechten des Höchsten,
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
11 will ich gedenken, der Taten des Jah; denn deiner Wunder von alters her will ich gedenken;
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
12 und ich will nachdenken über all dein Tun, und über deine Taten will ich sinnen.
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
13 Gott! Dein Weg ist im Heiligtum; wer ist ein großer Gott wie Gott?
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
14 Du bist der Gott, der Wunder tut, du hast deine Stärke kundwerden lassen unter den Völkern.
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
15 Du hast dein Volk erlöst mit erhobenem Arm, die Söhne Jakobs und Josephs. (Sela)
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
16 Dich sahen die Wasser, o Gott, dich sahen die Wasser: sie bebten; ja, es erzitterten die Tiefen.
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
17 Die Wolken ergossen Wasser; das Gewölk ließ eine Stimme erschallen, und deine Pfeile fuhren hin und her.
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
18 Die Stimme deines Donners war im Wirbelwind, Blitze erleuchteten den Erdkreis; es zitterte und bebte die Erde.
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
19 Im Meere ist dein Weg, und deine Pfade in großen Wassern, und deine Fußstapfen sind nicht bekannt.
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
20 Du hast dein Volk geleitet wie eine Herde durch die Hand Moses und Aarons.
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
