Psalm 44
1 Dem Vorsänger. Von den Söhnen Korahs, ein Maskil. Gott, mit unseren Ohren haben wir gehört, unsere Väter haben uns erzählt die Großtat, die du gewirkt hast in ihren Tagen, in den Tagen vor alters.
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
2 Du, mit deiner Hand hast du Nationen ausgetrieben, und sie hast du gepflanzt, Völkerschaften hast du verderbt, und sie hast du ausgebreitet.
Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
3 Denn nicht durch ihr Schwert haben sie das Land in Besitz genommen, und nicht ihr Arm hat sie gerettet; sondern deine Rechte und dein Arm und das Licht deines Angesichts, weil du Wohlgefallen an ihnen hattest.
Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
4 Du selbst bist mein König, o Gott; gebiete die Rettungen Jakobs!
Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
5 Durch dich werden wir niederstoßen unsere Bedränger; durch deinen Namen werden wir zertreten, die wider uns aufstehen.
Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
6 Denn nicht auf meinen Bogen vertraue ich, und nicht wird mein Schwert mich retten.
бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
7 Denn du rettest uns von unseren Bedrängern, und unsere Hasser machst du beschämt.
але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
8 In Gott rühmen wir uns den ganzen Tag, und deinen Namen werden wir preisen ewiglich. (Sela)
Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
9 Doch du hast uns verworfen und zu Schanden gemacht, und zogest nicht aus mit unseren Heeren.
та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
10 Du ließest uns zurückweichen vor dem Bedränger, und unsere Hasser haben für sich geraubt.
Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
11 Du gabst uns hin wie Schlachtschafe, und unter die Nationen hast du uns zerstreut.
Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
12 Du verkauftest dein Volk um ein Geringes und hast nicht hochgestellt ihren Preis.
Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
13 Du machtest uns zum Hohne unseren Nachbarn, zum Spott und Schimpf denen, die uns umgeben.
Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
14 Du machtest uns zum Sprichwort unter den Nationen, zum Kopfschütteln unter den Völkerschaften.
Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
15 Den ganzen Tag ist vor mir meine Schande, und die Scham meines Angesichts hat mich bedeckt,
Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
16 wegen der Stimme des Schmähers und Lästerers, wegen des Feindes und des Rachgierigen.
через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
17 Dieses alles ist über uns gekommen, und wir haben deiner nicht vergessen, noch betrüglich gehandelt wider deinen Bund.
Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
18 Nicht ist unser Herz zurückgewichen, noch sind unsere Schritte abgebogen von deinem Pfade;
не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
19 obgleich du uns zermalmt hast am Orte der Schakale, und uns bedeckt mit dem Schatten des Todes.
Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
20 Wenn wir vergessen hätten den Namen unseres Gottes und unsere Hände ausgestreckt zu einem fremden Gott,
чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
21 würde Gott das nicht erforschen? Denn er kennt die Geheimnisse des Herzens.
Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
22 Doch um deinetwillen werden wir getötet den ganzen Tag, wie Schlachtschafe sind wir geachtet.
що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
23 Erwache! Warum schläfst du, Herr? Wache auf! Verwirf uns nicht auf ewig!
Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
24 Warum verbirgst du dein Angesicht, vergissest unser Elend und unsere Bedrückung?
Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
25 Denn unsere Seele ist in den Staub gebeugt, unser Bauch klebt an der Erde.
Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
26 Stehe auf, uns zur Hilfe, und erlöse uns um deiner Güte willen!
Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
