Psalm 44
1 Dem Vorsänger. Von den Söhnen Korahs, ein Maskil. Gott, mit unseren Ohren haben wir gehört, unsere Väter haben uns erzählt die Großtat, die du gewirkt hast in ihren Tagen, in den Tagen vor alters.
Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.
2 Du, mit deiner Hand hast du Nationen ausgetrieben, und sie hast du gepflanzt, Völkerschaften hast du verderbt, und sie hast du ausgebreitet.
Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.
3 Denn nicht durch ihr Schwert haben sie das Land in Besitz genommen, und nicht ihr Arm hat sie gerettet; sondern deine Rechte und dein Arm und das Licht deines Angesichts, weil du Wohlgefallen an ihnen hattest.
Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.
4 Du selbst bist mein König, o Gott; gebiete die Rettungen Jakobs!
Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!
5 Durch dich werden wir niederstoßen unsere Bedränger; durch deinen Namen werden wir zertreten, die wider uns aufstehen.
З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.
6 Denn nicht auf meinen Bogen vertraue ich, und nicht wird mein Schwert mich retten.
Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.
7 Denn du rettest uns von unseren Bedrängern, und unsere Hasser machst du beschämt.
Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.
8 In Gott rühmen wir uns den ganzen Tag, und deinen Namen werden wir preisen ewiglich. (Sela)
Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)
9 Doch du hast uns verworfen und zu Schanden gemacht, und zogest nicht aus mit unseren Heeren.
Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].
10 Du ließest uns zurückweichen vor dem Bedränger, und unsere Hasser haben für sich geraubt.
Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.
11 Du gabst uns hin wie Schlachtschafe, und unter die Nationen hast du uns zerstreut.
Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.
12 Du verkauftest dein Volk um ein Geringes und hast nicht hochgestellt ihren Preis.
Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.
13 Du machtest uns zum Hohne unseren Nachbarn, zum Spott und Schimpf denen, die uns umgeben.
Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.
14 Du machtest uns zum Sprichwort unter den Nationen, zum Kopfschütteln unter den Völkerschaften.
Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.
15 Den ganzen Tag ist vor mir meine Schande, und die Scham meines Angesichts hat mich bedeckt,
Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя
16 wegen der Stimme des Schmähers und Lästerers, wegen des Feindes und des Rachgierigen.
через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.
17 Dieses alles ist über uns gekommen, und wir haben deiner nicht vergessen, noch betrüglich gehandelt wider deinen Bund.
Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.
18 Nicht ist unser Herz zurückgewichen, noch sind unsere Schritte abgebogen von deinem Pfade;
Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.
19 obgleich du uns zermalmt hast am Orte der Schakale, und uns bedeckt mit dem Schatten des Todes.
Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.
20 Wenn wir vergessen hätten den Namen unseres Gottes und unsere Hände ausgestreckt zu einem fremden Gott,
Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,
21 würde Gott das nicht erforschen? Denn er kennt die Geheimnisse des Herzens.
хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.
22 Doch um deinetwillen werden wir getötet den ganzen Tag, wie Schlachtschafe sind wir geachtet.
Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.
23 Erwache! Warum schläfst du, Herr? Wache auf! Verwirf uns nicht auf ewig!
Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.
24 Warum verbirgst du dein Angesicht, vergissest unser Elend und unsere Bedrückung?
Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?
25 Denn unsere Seele ist in den Staub gebeugt, unser Bauch klebt an der Erde.
Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.
26 Stehe auf, uns zur Hilfe, und erlöse uns um deiner Güte willen!
Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.
