Psalm 108
1 Ein Lied, ein Psalm. Von David. Befestigt ist mein Herz, o Gott! Ich will singen und Psalmen singen; auch meine Seele.
Пісня. Псалом Давидів. Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
2 Wachet auf, Harfe und Laute! Ich will aufwecken die Morgenröte.
Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
3 Ich will dich preisen unter den Völkern, Jehova, und dich besingen unter den Völkerschaften;
Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
4 denn groß ist deine Güte über die Himmel hinaus, und bis zu den Wolken deine Wahrheit.
бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
5 Erhebe dich über die Himmel, o Gott! Und über der ganzen Erde sei deine Herrlichkeit!
Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
6 Damit befreit werden deine Geliebten, rette durch deine Rechte und erhöre uns!
Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
7 Gott hat geredet in seiner Heiligkeit: Frohlocken will ich, will Sichem verteilen, und das Tal Sukkoth ausmessen.
У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
8 Mein ist Gilead, mein Manasse, und Ephraim ist die Wehr meines Hauptes, Juda mein Herrscherstab.
Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
9 Moab ist mein Waschbecken; auf Edom will ich meine Sandale werfen, über Philistäa will ich jauchzen.
Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
10 Wer wird mich führen in die befestigte Stadt, wer wird mich leiten bis nach Edom?
Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
11 Nicht du, Gott, der du uns verworfen hast und nicht auszogest, o Gott, mit unseren Heeren?
Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
12 Schaffe uns Hilfe aus der Bedrängnis! Menschenrettung ist ja eitel.
Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
13 Mit Gott werden wir mächtige Taten tun; und er, er wird unsere Bedränger zertreten.
Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
