Psalm 105
1 Preiset Jehova, rufet an seinen Namen, machet kund unter den Völkern seine Taten!
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Singet ihm, singet ihm Psalmen; sinnet über alle seine Wunderwerke!
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Rühmet euch seines heiligen Namens! Es freue sich das Herz derer, die Jehova suchen!
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Trachtet nach Jehova und seiner Stärke, suchet sein Angesicht beständig!
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Gedenket seiner Wunderwerke, die er getan hat, seiner Wunderzeichen und der Gerichte seines Mundes!
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 Du Same Abrahams, seines Knechtes, ihr Söhne Jakobs, seine Auserwählten!
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 Er, Jehova, ist unser Gott; seine Gerichte sind auf der ganzen Erde.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 Er gedenkt ewiglich seines Bundes, des Wortes, das er geboten hat auf tausend Geschlechter hin,
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 Den er gemacht hat mit Abraham, und seines Eides, den er Isaak geschworen hat.
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 Und er stellte ihn Jakob zur Satzung, Israel zum ewigen Bunde,
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 indem er sprach: Dir will ich das Land Kanaan geben als Schnur eures Erbteils;
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 als sie ein zählbares Häuflein waren, gar wenige und Fremdlinge darin;
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 und als sie wanderten von Nation zu Nation, von einem Reiche zu einem anderen Volke.
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 Er ließ keinem Menschen zu, sie zu bedrücken, und ihretwegen strafte er Könige:
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 “Tastet meine Gesalbten nicht an, und meinen Propheten tut nichts Übles!”
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 Und er rief eine Hungersnot über das Land herbei; jede Stütze des Brotes zerbrach er.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 Er sandte einen Mann vor ihnen her, Joseph wurde zum Knechte verkauft.
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 Man preßte seine Füße in den Stock, er kam in das Eisen.
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 Bis zur Zeit, da sein Wort eintraf; das Wort Jehovas läuterte ihn.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 Der König sandte hin und ließ ihn los, der Herrscher über Völker, und befreite ihn;
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 er setzte ihn zum Herrn über sein Haus, und zum Herrscher über all sein Besitztum,
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 um seine Fürsten zu fesseln nach seiner Lust, und daß er seine Ältesten Weisheit lehre.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Und Israel kam nach Ägypten, und Jakob hielt sich auf im Lande Hams.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 Und er machte sein Volk sehr fruchtbar, und machte es stärker als seine Bedränger.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 Er wandelte ihr Herz, sein Volk zu hassen, Arglist zu üben an seinen Knechten.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 Er sandte Mose, seinen Knecht, Aaron, den er auserwählt hatte.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 Sie taten unter ihnen seine Zeichen, und Wunder im Lande Hams.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 Er sandte Finsternis und machte finster; und sie waren nicht widerspenstig gegen seine Worte.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 Er verwandelte ihre Wasser in Blut, und ließ sterben ihre Fische.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Es wimmelte ihr Land von Fröschen, in den Gemächern ihrer Könige.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 Er sprach, und es kamen Hundsfliegen, Stechmücken in alle ihre Grenzen.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 Er gab ihnen Hagel als Regen, flammendes Feuer in ihrem Lande;
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 und er schlug ihre Weinstöcke und Feigenbäume, und zerbrach die Bäume ihres Landes.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 Er sprach, und es kamen Heuschrecken und Grillen ohne Zahl;
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 und sie fraßen alles Kraut in ihrem Lande und fraßen die Frucht ihres Bodens.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 Und er schlug alle Erstgeburt in ihrem Lande, die Erstlinge all ihrer Kraft.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 Und er führte sie heraus mit Silber und Gold, und kein Strauchelnder war in seinen Stämmen.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Froh war Ägypten, daß sie auszogen; denn ihr Schrecken war auf sie gefallen.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 Er breitete eine Wolke aus zur Decke, und ein Feuer, die Nacht zu erleuchten.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 Sie forderten, und er ließ Wachteln kommen; und mit Himmelsbrot sättigte er sie.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 Er öffnete den Felsen, und es flossen Wasser heraus; sie liefen in den dürren Örtern wie ein Strom.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 Denn er gedachte seines heiligen Wortes, Abrahams, seines Knechtes;
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 und er führte sein Volk heraus mit Freuden, mit Jubel seine Auserwählten.
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 Und er gab ihnen die Länder der Nationen, und das von den Völkerschaften Errungene nahmen sie in Besitz;
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 damit sie seine Satzungen beobachteten und seine Gesetze bewahrten. Lobet Jehova!
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
