Psalm 102
1 Gebet eines Elenden, wenn er verschmachtet und seine Klage vor Jehova ausschüttet. Jehova, höre mein Gebet, und laß zu dir kommen mein Schreien!
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 Verbirg dein Angesicht nicht vor mir am Tage meiner Bedrängnis; neige zu mir dein Ohr; an dem Tage, da ich rufe, erhöre mich eilends!
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 Denn wie Rauch entschwinden meine Tage, und meine Gebeine glühen wie ein Brand.
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 Wie Kraut ist versengt und verdorrt mein Herz, daß ich vergessen habe, mein Brot zu essen.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 Ob der Stimme meines Seufzens klebt mein Gebein an meinem Fleische.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 Ich gleiche dem Pelikan der Wüste, bin wie die Eule der Einöden.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 Ich wache, und bin wie ein einsamer Vogel auf dem Dache.
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 Den ganzen Tag höhnen mich meine Feinde; die wider mich rasen, schwören bei mir.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 Denn Asche esse ich wie Brot, und meinen Trank vermische ich mit Tränen
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 vor deinem Zorn und deinem Grimm; denn du hast mich emporgehoben und hast mich hingeworfen.
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 Meine Tage sind wie ein gestreckter Schatten, und ich verdorre wie Kraut.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 Du aber, Jehova, bleibst auf ewig, und dein Gedächtnis ist von Geschlecht zu Geschlecht.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 Du wirst aufstehen, wirst dich Zions erbarmen; denn es ist Zeit, es zu begnadigen, denn gekommen ist die bestimmte Zeit;
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 denn deine Knechte haben Gefallen an seinen Steinen und haben Mitleid mit seinem Schutt.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 Und die Nationen werden den Namen Jehovas fürchten, und alle Könige der Erde deine Herrlichkeit.
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 Denn Jehova wird Zion aufbauen, wird erscheinen in seiner Herrlichkeit;
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 Er wird sich wenden zum Gebete des Entblößten, und ihr Gebet wird er nicht verachten.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 Das wird aufgeschrieben werden für das künftige Geschlecht; und ein Volk, das erschaffen werden soll, wird Jehova loben.
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 Denn er hat herniedergeblickt von der Höhe seines Heiligtums, Jehova hat herabgeschaut vom Himmel auf die Erde,
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 um zu hören das Seufzen des Gefangenen, um zu lösen die Kinder des Todes;
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 damit man den Namen Jehovas verkündige in Zion, und in Jerusalem sein Lob,
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 wenn die Völker sich versammeln werden allzumal, und die Königreiche, um Jehova zu dienen.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 Er hat meine Kraft gebeugt auf dem Wege, hat verkürzt meine Tage.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 Ich sprach: Mein Gott, nimm mich nicht hinweg in der Hälfte meiner Tage! Von Geschlecht zu Geschlecht sind deine Jahre.
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 Du hast vormals die Erde gegründet, und die Himmel sind deiner Hände Werk.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 Sie werden untergehen, du aber bleibst; und sie alle werden veralten wie ein Kleid; wie ein Gewand wirst du sie verwandeln, und sie werden verwandelt werden;
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 Du aber bist derselbe, und deine Jahre enden nicht.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 Die Söhne deiner Knechte werden wohnen, und ihr Same wird vor dir feststehen.
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».
