Sprueche 1
1 Sprüche Salomos, des Sohnes Davids, des Königs von Israel:
При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
2 um Weisheit und Unterweisung zu kennen, um Worte des Verstandes zu verstehen,
щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
3 um zu empfangen einsichtsvolle Unterweisung, Gerechtigkeit und Recht und Geradheit;
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
4 um Einfältigen Klugheit zu geben, dem Jüngling Erkenntnis und Besonnenheit.
щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
5 Der Weise wird hören und an Kenntnis zunehmen, und der Verständige wird sich weisen Rat erwerben;
Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
6 um einen Spruch zu verstehen und verschlungene Rede, Worte der Weisen und ihre Rätsel. -
щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
7 Die Furcht Jehovas ist der Erkenntnis Anfang; die Narren verachten Weisheit und Unterweisung.
Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
8 Höre, mein Sohn, die Unterweisung deines Vaters, und verlaß nicht die Belehrung deiner Mutter!
Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
9 Denn sie werden ein anmutiger Kranz sein deinem Haupte und ein Geschmeide deinem Halse. -
вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
10 Mein Sohn, wenn Sünder dich locken, so willige nicht ein.
Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
11 Wenn sie sagen: Geh mit uns, wir wollen auf Blut lauern, wollen den Unschuldigen nachstellen ohne Ursache;
Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
12 wir wollen sie lebendig verschlingen wie der Scheol, und unverletzt, gleich denen, welche plötzlich in die Grube hinabfahren; (Sheol h7585)
живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! (Sheol h7585)
13 wir werden allerlei kostbares Gut erlangen, werden unsere Häuser mit Beute füllen;
Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
14 du sollst dein Los mitten unter uns werfen, wir alle werden einen Beutel haben:
Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
15 Mein Sohn, wandle nicht mit ihnen auf dem Wege, halte deinen Fuß zurück von ihrem Pfade;
сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
16 denn ihre Füße laufen dem Bösen zu, und sie eilen, Blut zu vergießen.
бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17 Denn vergeblich wird das Netz ausgespannt vor den Augen alles Geflügelten;
Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
18 sie aber lauern auf ihr eigenes Blut, stellen ihren eigenen Seelen nach.
то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
19 So sind die Pfade aller derer, welche der Habsucht frönen: sie nimmt ihrem eigenen Herrn das Leben.
Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
20 Die Weisheit schreit draußen, sie läßt auf den Straßen ihre Stimme erschallen.
Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
21 Sie ruft an der Ecke lärmender Plätze; an den Eingängen der Tore, in der Stadt redet sie ihre Worte:
на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
22 Bis wann, ihr Einfältigen, wollt ihr Einfältigkeit lieben, und werden Spötter ihre Lust haben an Spott, und Toren Erkenntnis hassen?
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
23 Wendet euch um zu meiner Zucht! Siehe, ich will euch meinen Geist hervorströmen lassen, will euch kundtun meine Reden. -
Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
24 Weil ich gerufen, und ihr euch geweigert habt, meine Hand ausgestreckt, und niemand aufgemerkt hat,
Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
25 und ihr all meinen Rat verworfen, und meine Zucht nicht gewollt habt:
І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
26 so werde auch ich bei eurem Unglück lachen, werde spotten, wenn euer Schrecken kommt;
Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
27 wenn euer Schrecken kommt wie ein Unwetter, und euer Unglück hereinbricht wie ein Sturm, wenn Bedrängnis und Angst über euch kommen.
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
28 Dann werden sie zu mir rufen, und ich werde nicht antworten; sie werden mich eifrig suchen, und mich nicht finden:
тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
29 darum, daß sie Erkenntnis gehaßt und die Furcht Jehovas nicht erwählt,
за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
30 nicht eingewilligt haben in meinen Rat, verschmäht alle meine Zucht.
не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
31 Und sie werden essen von der Frucht ihres Weges, und von ihren Ratschlägen sich sättigen.
І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
32 Denn die Abtrünnigkeit der Einfältigen wird sie töten, und die Sorglosigkeit der Toren sie umbringen;
бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
33 wer aber auf mich hört, wird sicher wohnen, und wird ruhig sein vor des Übels Schrecken.
А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
