Matthaeus 15
1 Dann kommen die Schriftgelehrten und Pharisäer von Jerusalem zu Jesu und sagen:
Тоді прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
2 Warum übertreten deine Jünger die Überlieferung der Ältesten? Denn sie waschen ihre Hände nicht, wenn sie Brot essen.
Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
3 Er aber antwortete und sprach zu ihnen: Warum übertretet auch ihr das Gebot Gottes um eurer Überlieferung willen?
Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
4 Denn Gott hat geboten und gesagt: “Ehre den Vater und die Mutter!” und: “Wer Vater oder Mutter flucht, soll des Todes sterben.”
Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матір, і: Хто лає батька або матір, нехай умре смертю.
5 Ihr aber saget: Wer irgend zu dem Vater oder zu der Mutter spricht: Eine Gabe sei das, was irgend dir von mir zunutze kommen könnte; und er wird keineswegs seinen Vater oder seine Mutter ehren;
Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
6 und ihr habt so das Gebot Gottes ungültig gemacht um eurer Überlieferung willen.
той може не поважати батька свого або матери своєї. І знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
7 Heuchler! Trefflich hat Jesaias über euch geweissagt, indem er spricht:
Лицеміри, добре прорік про вас Ісаія, глаголючи:
8 “Dieses Volk ehrt mich mit den Lippen, aber ihr Herz ist weit entfernt von mir.
Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
9 Vergeblich aber verehren sie mich, indem sie als Lehren Menschengebote lehren.”
Та марно вони поклоняють ся мені, навчаючи наук заповідей чоловічих.
10 Und er rief die Volksmenge herzu und sprach zu ihnen: Höret und verstehet!
І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
11 Nicht was in den Mund eingeht, verunreinigt den Menschen, sondern was aus dem Munde ausgeht, das verunreinigt den Menschen.
Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст те сквернить чоловіка.
12 Dann traten seine Jünger herzu und sprachen zu ihm: Weißt du, daß die Pharisäer sich ärgerten, als sie das Wort hörten?
Приступивши тоді ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
13 Er aber antwortete und sprach: Jede Pflanze, die mein himmlischer Vater nicht gepflanzt hat, wird ausgerottet werden.
Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
14 Laßt sie; sie sind blinde Leiter der Blinden. Wenn aber ein Blinder einen Blinden leitet, so werden beide in eine Grube fallen.
Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
15 Petrus aber antwortete und sprach zu ihm: Deute uns dieses Gleichnis.
Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
16 Er aber sprach: Seid auch ihr noch unverständig?
Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
17 Begreifet ihr noch nicht, daß alles, was in den Mund eingeht, in den Bauch geht und in den Abort ausgeworfen wird?
Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
18 Was aber aus dem Munde ausgeht, kommt aus dem Herzen hervor, und das verunreinigt den Menschen.
а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
19 Denn aus dem Herzen kommen hervor böse Gedanken, Mord, Ehebruch, Hurerei, Dieberei, falsche Zeugnisse, Lästerungen;
Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, бдуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
20 diese Dinge sind es, die den Menschen verunreinigen, aber mit ungewaschenen Händen essen verunreinigt den Menschen nicht.
Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
21 Und Jesus ging aus von dannen und entwich in die Gegenden von Tyrus und Sidon;
Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
22 und siehe, ein kananäisches Weib, das von jenen Grenzen herkam, schrie [zu ihm] und sprach: Erbarme dich meiner, Herr, Sohn Davids! Meine Tochter ist schlimm besessen.
Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
23 Er aber antwortete ihr nicht ein Wort. Und seine Jünger traten herzu und baten ihn und sprachen: Entlaß sie, denn sie schreit hinter uns her.
Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
24 Er aber antwortete und sprach: Ich bin nicht gesandt, als nur zu den verlorenen Schafen des Hauses Israel.
Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
25 Sie aber kam und warf sich vor ihm nieder und sprach: Herr, hilf mir!
Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи мені.
26 Er aber antwortete und sprach: Es ist nicht schön, das Brot der Kinder zu nehmen und den Hündlein hinzuwerfen.
Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
27 Sie aber sprach: Ja, Herr; denn es essen ja auch die Hündlein von den Brosamen, die von dem Tische ihrer Herren fallen.
А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
28 Da antwortete Jesus und sprach zu ihr: O Weib, dein Glaube ist groß; dir geschehe, wie du willst. Und ihre Tochter war geheilt von jener Stunde an.
Тоді озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
29 Und Jesus ging von dannen hinweg und kam an den See von Galiläa; und als er auf den Berg gestiegen war, setzte er sich daselbst.
І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сів там.
30 Und große Volksmengen kamen zu ihm, welche Lahme, Blinde, Stumme, Krüppel und viele andere bei sich hatten, und sie warfen sie ihm zu Füßen; und er heilte sie,
І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, німих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
31 so daß die Volksmengen sich verwunderten, als sie sahen, daß Stumme redeten, Krüppel gesund wurden, Lahme wandelten und Blinde sahen; und sie verherrlichten den Gott Israels.
так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
32 Als Jesus aber seine Jünger herzugerufen hatte, sprach er: Ich bin innerlich bewegt über die Volksmenge; denn schon drei Tage weilen sie bei mir und haben nichts zu essen; und ich will sie nicht entlassen, ohne daß sie gegessen haben, damit sie nicht etwa auf dem Wege verschmachten.
Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозі.
33 Und seine Jünger sagen zu ihm: Woher nehmen wir in der Einöde so viele Brote, um eine so große Volksmenge zu sättigen?
І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?
34 Und Jesus spricht zu ihnen: Wie viele Brote habt ihr? Sie aber sagten: Sieben, und wenige kleine Fische.
І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
35 Und er gebot der Volksmenge, sich auf die Erde zu lagern.
І звелїв народові посідати на землї.
36 Und er nahm die sieben Brote und die Fische, dankte und brach und gab sie seinen Jüngern, die Jünger aber gaben sie den Volksmengen.
І, взявши сім хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
37 Und sie aßen alle und wurden gesättigt; und sie hoben auf, was an Brocken übrigblieb, sieben Körbe voll.
І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
38 Die aber aßen, waren viertausend Männer, ohne Weiber und Kindlein.
А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дітей.
39 Und als er die Volksmengen entlassen hatte, stieg er in das Schiff und kam in das Gebiet von Magada.
І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у гряниці Магдалські.
