Job 9
1 Und Hiob antwortete und sprach:
А Йов відповів та й сказав:
2 Wahrlich, ich weiß, daß es also ist; und wie könnte ein Mensch gerecht sein vor Gott?
Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
3 Wenn er Lust hat, mit ihm zu rechten, so kann er ihm auf tausend nicht eins antworten.
Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
4 Er ist weise von Herzen und stark an Kraft: wer hat sich wider ihn verhärtet und ist unversehrt geblieben?
Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий — і ці́лим зостався?
5 Der Berge versetzt, ehe sie es merken, er, der sie umkehrt in seinem Zorn;
Він го́ри зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх переверну́в.
6 der die Erde aufbeben macht von ihrer Stätte, und ihre Säulen erzittern;
Він землю трясе́ з її місця, і стовпи́ її тру́сяться.
7 der der Sonne befiehlt, und sie geht nicht auf, und der die Sterne versiegelt;
Він сонцеві скаже, — й не сходить воно, і Він запеча́тує зо́рі.
8 der die Himmel ausspannt, er allein, und einherschreitet auf den Höhen des Meeres;
Розтягує небо Він Сам, і хо́дить по мо́рських висо́тах,
9 der den großen Bären gemacht hat, den Orion und das Siebengestirn und die Kammern des Südens;
Він Во́за створив, Оріо́на та Волосожа́ра, та зо́рі півде́нні.
10 der Großes tut, daß es nicht zu erforschen, und Wundertaten, daß sie nicht zu zählen sind.
Він чинить велике та недосліди́ме, предивне, якому немає числа!
11 Siehe, er geht an mir vorüber, und ich sehe ihn nicht, und er zieht vorbei, und ich bemerke ihn nicht.
Ось Він надо мною прохо́дить, та я не побачу, і Він пере́йде, а я не пригля́нусь до Нього
12 Siehe, er rafft dahin, und wer will ihm wehren? Wer zu ihm sagen: Was tust du?
Ось Він схо́пить кого, — хто заве́рне Його, хто скаже Йому: що́ Ти робиш?
13 Gott wendet seinen Zorn nicht ab, unter ihn beugen sich Rahabs Helfer.
Бог гніву Свойого не спи́нить, під Ним гнуться Рага́вові помічники́, —
14 Wieviel weniger könnte ich ihm antworten, meine Worte wählen ihm gegenüber!
що ж тоді відпові́м я Йому́? Які я слова́ підберу́ проти Нього,
15 Der ich, wenn ich gerecht wäre, nicht antworten könnte, um Gnade würde ich flehen zu meinem Richter.
я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
16 Wenn ich riefe, und er mir antwortete, nicht würde ich glauben, daß er meiner Stimme Gehör schenken würde:
Коли б я взива́в, а Він мені відповідь дав, — не повірю, що вчув би мій голос,
17 Er, der mich zermalmt durch ein Sturmwetter, und meine Wunden mehrt ohne Ursache;
Він, що бурею може розте́рти мене та помно́жити рани мої безневи́нно.
18 er erlaubt mir nicht, Atem zu holen, denn er sättigt mich mit Bitterkeiten.
Не дає Він мені й зве́сти духа мого, бо мене насича́є гірко́тою.
19 Wenn es auf Kraft des Starken ankommt, so sagt er: “Siehe hier!” und wenn auf Recht: “Wer will mich vorladen?”
Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, — хто посві́дчить мені?
20 Wenn ich auch gerecht wäre, so würde mein Mund mich doch verdammen; wäre ich vollkommen, so würde er mich für verkehrt erklären.
Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
21 Vollkommen bin ich; nicht kümmert mich meine Seele, ich verachte mein Leben; es ist eins!
Я невинний, проте́ своєї душі я не знаю, і не ра́дий життям своїм я.
22 Darum sage ich: Den Vollkommenen und den Gesetzlosen vernichtet er.
Це одне, а тому́ я кажу́: невинного як і лукавого Він вигубля́є.
23 Wenn die Geißel plötzlich tötet, so spottet er der Prüfung der Unschuldigen.
Якщо нагло бич смерть заподі́ює, — Він з про́би невинних сміється.
24 Die Erde ist in die Hand des Gesetzlosen gegeben, das Angesicht ihrer Richter verhüllt er. Wenn er es nun nicht ist, wer anders?
У ру́ку безбожного да́на земля, та Він лиця су́ддів її закриває. Як не Він, тоді хто?
25 Und meine Tage eilen schneller dahin als ein Läufer, sie entfliehen, schauen das Glück nicht.
А дні мої стали швидкіші, як той скорохо́д, повтікали, не бачили доброго,
26 Sie ziehen vorüber gleich Rohrschiffen, wie ein Adler, der auf Fraß herabstürzt.
промину́ли, немов ті човни́ очере́тяні, мов орел, що несеться на здо́бич.
27 Wenn ich sage: Ich will meine Klage vergessen, will mein Angesicht glätten und mich erheitern,
Якщо я скажу́: Хай забуду своє наріка́ння, хай зміню́ я обличчя своє й підбадьо́рюся,
28 so bangt mir vor allen meinen Schmerzen; ich weiß, daß du mich nicht für schuldlos halten wirst.
то боюся всіх сму́тків своїх, і я знаю, що Ти не очи́стиш мене.
29 Ich muß schuldig sein; wozu soll ich mich denn nutzlos abmühen?
Все одно буду я́ винува́тий, то на́що надармо я мучитися бу́ду?
30 Wenn ich mich mit Schnee wüsche und meine Hände mit Lauge reinigte,
Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
31 alsdann würdest du mich in die Grube tauchen, und meinen eigenen Kleidern würde vor mir ekeln.
то й тоді Ти до гро́бу опу́стиш мене, і учи́нить бридки́м мене о́діж моя.
32 Denn er ist nicht ein Mann wie ich, daß ich ihm antworten dürfte, daß wir miteinander vor Gericht gehen könnten.
Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
33 Es gibt zwischen uns keinen Schiedsmann, daß er seine Hand auf uns beide legte.
поміж нами нема посере́дника, що поклав би на нас на обо́х свою руку.
34 Er tue seine Rute von mir weg, und sein Schrecken ängstige mich nicht:
Нехай забере Він від мене Свойого бича́, Його ж страх хай мене не жахає,
35 so will ich reden und ihn nicht fürchten; denn nicht also steht es bei mir.
тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!
