Job 8
1 Und Bildad, der Schuchiter, antwortete und sprach:
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
2 Wie lange willst du solches reden, und sollen die Worte deines Mundes ungestümer Wind sein?
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
3 Wird Gott das Recht beugen, oder wird der Allmächtige beugen die Gerechtigkeit?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
4 Wenn deine Kinder gegen ihn gesündigt haben, so gab er sie ihrer Übertretung preis.
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
5 Wenn du Gott eifrig suchst und zu dem Allmächtigen um Gnade flehst,
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
6 wenn du lauter und rechtschaffen bist, ja, dann wird er zu deinen Gunsten aufwachen und Wohlfahrt geben der Wohnung deiner Gerechtigkeit;
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
7 und dein Anfang wird gering erscheinen, aber dein Ende sehr groß werden.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
8 Denn befrage doch das vorige Geschlecht, und richte deinen Sinn auf das, was ihre Väter erforscht haben.
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
9 (Denn wir sind von gestern und wissen nichts, denn ein Schatten sind unsere Tage auf Erden.)
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
10 Werden jene dich nicht belehren, dir's sagen, und Worte aus ihrem Herzen hervorbringen?
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
11 Schießt Papierschilf auf, wo kein Sumpf ist? Wächst Riedgras empor ohne Wasser?
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
12 Noch ist es am Grünen, wird nicht ausgerauft, so verdorrt es vor allem Grase.
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
13 Also sind die Pfade aller, die Gottes vergessen; und des Ruchlosen Hoffnung geht zu Grunde.
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
14 Sein Vertrauen wird abgeschnitten, und seine Zuversicht ist ein Spinnengewebe.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
15 Er stützt sich auf sein Haus, und es hält nicht stand; er hält sich daran fest, und es bleibt nicht aufrecht. -
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
16 Saftvoll ist er vor der Sonne, und seine Schößlinge dehnen sich aus über seinen Garten hin;
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
17 über Steinhaufen schlingen sich seine Wurzeln, er schaut die Wohnung der Steine;
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
18 wenn er ihn wegreißt von seiner Stätte, so verleugnet sie ihn: “Ich habe dich nie gesehen!”
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
19 Siehe, das ist die Freude seines Weges; und aus dem Staube sprossen andere hervor.
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
20 Siehe, Gott wird den Vollkommenen nicht verwerfen, und nicht bei der Hand fassen die Übeltäter.
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
21 Während er deinen Mund mit Lachen füllen wird und deine Lippen mit Jubelschall,
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
22 werden deine Hasser bekleidet werden mit Scham, und das Zelt der Gesetzlosen wird nicht mehr sein.
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
