Psalm 66
1 [Dem Vorsänger. Ein Lied, ein Psalm. [Eig. Ein Psalm-Lied] ] Jauchzet Gott, ganze Erde!
Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
2 Besinget die Herrlichkeit seines Namens, machet herrlich sein Lob!
виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
3 Sprechet zu Gott: Wie furchtbar sind deine Werke! Wegen der Größe deiner Stärke unterwerfen sich dir deine Feinde mit Schmeichelei. [S. die Anm. zu Psalm 18,44]
Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
4 Die ganze Erde wird dich anbeten und dir Psalmen singen; sie wird besingen deinen Namen. (Sela)
вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
5 Kommet und sehet die Großtaten Gottes; furchtbar ist er in seinem Tun gegen die Menschenkinder.
Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
6 Er wandelte das Meer in trockenes Land, sie gingen zu Fuß durch den Strom; da [O. dort] freuten wir uns in ihm.
Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
7 Er herrscht durch seine Macht auf ewig; seine Augen beobachten die [Eig. spähen unter den] Nationen. -Daß sich nicht erheben die Widerspenstigen! (Sela)
Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
8 Preiset, ihr Völker, unseren Gott, und lasset hören die Stimme seines Lobes;
Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
9 der unsere Seele am Leben erhalten [W. ins Leben versetzt] und nicht zugelassen hat, daß unsere Füße wankten!
що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
10 Denn du hast uns geprüft, o Gott, du hast uns geläutert, wie man Silber läutert.
бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
11 Du hast uns ins Netz gebracht, hast eine drückende Last auf unsere Lenden gelegt.
Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
12 Du hast Menschen reiten lassen auf unserem Haupte; wir sind ins Feuer und ins Wasser gekommen, aber du hast uns herausgeführt zu überströmender Erquickung. [W. zur Überströmung; and. l.: ins Weite]
Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
13 Ich will eingehen in dein Haus mit Brandopfern, will dir bezahlen meine Gelübde,
Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
14 Wozu sich weit aufgetan meine Lippen, und die mein Mund ausgesprochen hat in meiner Bedrängnis.
що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
15 Brandopfer von Mastvieh will ich dir opfern samt Räucherwerk von Widdern; Rinder samt Böcken will ich opfern. (Sela)
Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
16 Kommet, höret zu, alle, die ihr Gott fürchtet, und ich will erzählen, was er an meiner Seele getan hat.
Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
17 Zu ihm rief ich mit meinem Munde, und seine Erhebung war unter meiner Zunge.
До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
18 Wenn ich es in meinem Herzen auf Frevel abgesehen hätte, so würde der Herr nicht gehört haben.
Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
19 Doch Gott hat gehört, er hat gemerkt auf die Stimme meines Gebets.
але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
20 Gepriesen sei Gott, der nicht abgewiesen hat mein Gebet, noch von mir abgewandt seine Güte!
Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
