< Psalm 52 >
1 [Dem Vorsänger. Ein Maskil [S. die Anm. zu Ps. 32, Überschrift] von David, ] [als Doeg, der Edomiter, kam und Saul berichtete und ihm sagte: David ist in das Haus Abimelechs gekommen.] Was rühmst du dich des Bösen, [O. der Bosheit] du Gewaltiger? Die Güte Gottes [El] währt den ganzen Tag.
Для дириґента хору. Псалом навча́льний Давидів, як прийшов був ідуме́янин Доеґ та й Саулові був оповів, і до нього сказав: „Давид увійшов до дому Ахіме́леха“. Чого хва́лишся злом, о могу́тній? Цілий де́нь Божа милість зо мною.
2 Verderben sinnt deine Zunge, wie ein geschliffenes Schermesser Trug übend. [O. du Trug Übender]
Замишляє лукавство язик твій, як та бритва наго́стрена ти, що чиниш обману!
3 Du hast das Böse mehr geliebt, als das Gute, die Lüge mehr, als Gerechtigkeit zu reden. (Sela)
Ти зло полюбив над добро, а неправду — більш, як правду казати, (Се́ла)
4 Du hast alle Vertilgungsworte geliebt, du Zunge des Trugs!
ти любиш усякі шкідливі слова́, ти язи́ку обманний!
5 Gott [El] wird dich auch zerstören für immerdar; er wird dich fassen und herausreißen aus dem Zelte und auswurzeln aus dem Lande der Lebendigen. (Sela)
Отож, Бог зруйнує наза́вжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. (Се́ла)
6 Und sehen werden es die Gerechten und sich fürchten, und sie werden über ihn lachen:
І побачать це пра́ведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:
7 "Sieh den Mann, der Gott nicht zu seiner Stärke [Eig. die Feste, Schutzwehr] machte, sondern auf die Größe seines Reichtums vertraute, durch sein Schadentun stark war!"
„Ось муж, що Бога не чинить своєю тверди́нею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого“.
8 Ich aber bin wie ein grüner Olivenbaum im Hause Gottes; ich vertraue auf die Güte Gottes immer und ewiglich.
А я — як зелена оли́вка у Божому домі, наді́юсь на Божую милість на вічні віки́!
9 Ich werde dich preisen ewiglich, weil [O. dir danken, daß] du es getan hast; und auf deinen Namen werde ich harren, denn er ist gut, vor deinen Frommen.
Буду сла́вити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про йме́ння Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!