Sprueche 5
1 Mein Sohn, merke auf meine Weisheit, neige dein Ohr zu meiner Einsicht,
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 um Besonnenheit zu beobachten, und damit deine Lippen Erkenntnis bewahren.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Denn Honigseim träufeln die Lippen der Fremden, und glatter als Öl ist ihr Gaumen;
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 aber ihr Letztes ist bitter wie Wermut, scharf wie ein zweischneidiges Schwert.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 Damit sie nicht den Weg des Lebens einschlage, schweifen ihre Bahnen, ohne daß sie es weiß.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Nun denn, ihr Söhne, höret auf mich, und weichet nicht ab von den Worten meines Mundes!
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Halte fern von ihr deinen Weg, und nahe nicht zu der Tür ihres Hauses:
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 damit du nicht anderen deine Blüte gebest, und deine Jahre dem Grausamen;
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 damit nicht Fremde sich sättigen an deinem Vermögen, und dein mühsam Erworbenes nicht komme in eines Ausländers Haus;
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 und du nicht stöhnest bei deinem Ende, wenn dein Fleisch und dein Leib dahinschwinden, und sagest:
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 Wie habe ich die Unterweisung gehaßt, und mein Herz hat die Zucht verschmäht!
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 Und ich habe nicht gehört auf die Stimme meiner Unterweiser, und mein Ohr nicht zugeneigt meinen Lehrern.
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 Wenig fehlte, so wäre ich in allem Bösen gewesen, inmitten der Versammlung und der Gemeinde.
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Trinke Wasser aus deiner Cisterne und Fließendes aus deinem Brunnen.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Mögen nach außen sich ergießen deine Quellen, deine Wasserbäche auf die Straßen.
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Dir allein sollen sie gehören, und nicht Fremden mit dir.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Deine Quelle sei gesegnet, und erfreue dich an dem Weibe deiner Jugend;
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 die liebliche Hindin und anmutige Gemse-ihre Brüste mögen dich berauschen zu aller Zeit, taumle stets in ihrer Liebe.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 Und warum solltest du, mein Sohn, an einer Fremden taumeln, und den Busen einer Fremden [Eig. Ausländerin] umarmen? -
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 Denn vor den Augen Jehovas sind eines jeden Wege, und alle seine Geleise wägt er ab. [O. bahnt er]
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 Die eigenen Missetaten werden ihn, den Gesetzlosen, fangen, und in seiner Sünde Banden wird er festgehalten werden.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 Sterben wird er, weil ihm Zucht mangelt, und in der Größe seiner Torheit wird er dahintaumeln.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
