Sprueche 24
1 Beneide nicht böse Menschen, und laß dich nicht gelüsten, mit ihnen zu sein;
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 denn ihr Herz sinnt auf Gewalttat, und ihre Lippen reden Mühsal.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Durch Weisheit wird ein Haus gebaut, und durch Verstand wird es befestigt;
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 und durch Erkenntnis füllen sich die Kammern mit allerlei kostbarem und lieblichem Gut.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 Ein weiser Mann ist stark, und ein Mann von Erkenntnis befestigt seine Kraft.
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 Denn mit weiser Überlegung wirst du glücklich Krieg führen, und bei der Ratgeber Menge ist Heil. [O. Sieg]
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Weisheit ist dem Narren zu hoch, [O. gleich Korallen, d. h. unerschwinglich] im Tore tut er seinen Mund nicht auf.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 Wer darauf sinnt, Böses zu tun, den nennt man einen Ränkeschmied.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 Das Vorhaben der Narrheit ist die Sünde, und der Spötter ist den Menschen ein Greuel.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Zeigst du dich schlaff am Tage der Drangsal, so ist deine Kraft gering. [Eig. beschränkt]
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Errette, die zum Tode geschleppt werden, und die zur Würgung hinwanken, o halte sie zurück!
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Wenn du sprichst: Siehe, wir wußten nichts davon-wird nicht er, der die Herzen wägt, es merken? Und er, der auf deine Seele achthat, es wissen? und er wird dem Menschen vergelten nach seinem Tun.
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Iß Honig, mein Sohn, denn er ist gut, und Honigseim ist deinem Gaumen [Eig. an deinem Gaumen] süß.
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 Ebenso betrachte die Weisheit für deine Seele: wenn du sie gefunden hast, so gibt es eine Zukunft, und deine Hoffnung wird nicht vernichtet werden.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Laure nicht, Gesetzloser, auf die Wohnung des Gerechten, zerstöre nicht seine Lagerstätte.
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 Denn der Gerechte fällt siebenmal und steht wieder auf, aber die Gesetzlosen stürzen nieder im Unglück.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Freue dich nicht über den Fall deines Feindes, und dein Herz frohlocke nicht über seinen Sturz:
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 damit Jehova es nicht sehe, und es böse sei in seinen Augen, und er seinen Zorn von ihm abwende.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Erzürne dich nicht über die Übeltäter, beneide nicht die Gesetzlosen;
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 denn für den Bösen wird keine Zukunft sein, die Leuchte der Gesetzlosen wird erlöschen.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Mein Sohn, fürchte Jehova und den König; mit Aufrührern [Eig. mit Andersgesinnten] laß dich nicht ein.
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 Denn plötzlich erhebt sich ihr Verderben; und ihrer beider Untergang, [And. l.: ihrer Jahre Untergang] wer weiß ihn?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Auch diese sind von den Weisen: Die Person ansehen im Gericht ist nicht gut.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 Wer zu dem Gesetzlosen [O. Schuldigen] spricht: Du bist gerecht, den verfluchen die Völker, den verwünschen die Völkerschaften;
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 denen aber, welche gerecht entscheiden, geht es wohl, und über sie kommt Segnung des Guten.
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Die Lippen küßt, wer richtige Antwort gibt.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Besorge draußen deine Arbeit und bestelle sie dir auf dem Felde; hernach magst du dann dein Haus bauen.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Werde nicht ohne Ursache Zeuge wider deinen Nächsten; wolltest du denn täuschen mit deinen Lippen?
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Sprich nicht: Wie er mir getan hat, so will ich ihm tun, will dem Manne vergelten nach seinem Werke.
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 An dem Acker eines faulen Mannes kam ich vorüber, und an dem Weinberge eines unverständigen Menschen.
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 Und siehe, er war ganz mit Disteln überwachsen, seine Fläche war mit Brennesseln bedeckt, und seine steinerne Mauer eingerissen.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 Und ich schaute es, ich richtete mein Herz darauf; ich sah es, empfing Unterweisung:
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 Ein wenig Schlaf, ein wenig Schlummer, ein wenig Händefalten, um auszuruhen-
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 und deine Armut kommt herangeschritten, und deine Not [Eig. deine Nöte] wie ein gewappneter Mann. [W. ein Mann des Schildes]
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
