Markus 5
1 Und sie kamen an das jenseitige Ufer des Sees in das Land der Gadarener.
Вони перепливли на другий берег Генезаретського моря, у землю Герасинську.
2 Und als er aus dem Schiff gestiegen war, begegnete ihm alsbald aus den Grüften ein Mensch mit [W. in; wie in Kap. 1,23] einem unreinen Geiste,
Коли Ісус вийшов із човна, відразу назустріч Йому [вийшов] із гробниць чоловік, одержимий нечистим духом.
3 der seine Wohnung in den Grabstätten hatte; und selbst mit Ketten konnte keiner ihn binden,
Він мешкав у гробницях, і ніхто не міг його зв’язати навіть ланцюгами.
4 da er oft mit Fußfesseln und mit Ketten gebunden gewesen, und die Ketten von ihm in Stücke zerrissen und die Fußfesseln zerrieben worden waren; und niemand vermochte ihn zu bändigen.
Його часто зв’язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги та розбивав кайдани, і ніхто не міг його стримати.
5 Und allezeit, Nacht und Tag, war er in den Grabstätten und auf den Bergen und schrie und zerschlug sich mit Steinen.
Завжди, вдень та вночі, він перебував у гробницях та в горах, кричав та бився об каміння.
6 Als er aber Jesum von ferne sah, lief er und huldigte ihm;
Побачивши Ісуса здалека, він прибіг, поклонився Йому
7 und mit lauter Stimme schreiend, sagt er: Was habe ich mit dir zu schaffen, Jesu, Sohn Gottes, des Höchsten? Ich beschwöre dich bei Gott, quäle mich nicht!
й голосно промовив: ―Що тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
8 Denn er sagte zu ihm: Fahre aus, du unreiner Geist, aus dem Menschen.
Бо [Ісус] казав: «Нечистий духу, вийди з цього чоловіка!»
9 Und er fragte ihn: Was ist dein Name? Und er spricht zu ihm: Legion ist mein Name, denn wir sind viele.
[Ісус] запитав його: ―Як тебе звати? Той відповів: ―Моє ім’я Легіон, бо нас багато.
10 Und er bat ihn sehr, daß er sie nicht aus der Gegend fortschicken möchte.
І дуже просив Ісуса, щоб Він не висилав їх із [тієї] місцевості.
11 Es war aber daselbst an dem Berge eine große Herde Schweine, welche weidete.
А було там велике стадо свиней, що паслося на горі.
12 Und sie baten ihn und sprachen: Schicke uns in die Schweine, daß wir in sie fahren.
Демони просили Ісуса: ―Надішли нас у свиней, щоб ми увійшли в них.
13 Und Jesus erlaubte es ihnen alsbald. Und die unreinen Geister fuhren aus und fuhren in die Schweine, und die Herde stürzte sich den Abhang hinab in den See, [bei zweitausend] und sie ertranken in dem See.
[Ісус] дозволив їм. Нечисті духи, вийшовши з чоловіка, увійшли у свиней. Тоді все стадо, десь дві тисячі [голів], кинулося з кручі в море та втопилося.
14 Und die Hüter flohen und verkündeten es in der Stadt und auf dem Lande; und sie gingen hinaus, um zu sehen, was geschehen war.
Свинопаси побігли та сповістили про це в місті та в селах. Тоді [люди] вийшли подивитися, що сталося.
15 Und sie kommen zu Jesu und sehen den Besessenen sitzen, bekleidet und vernünftig, den, der die Legion gehabt hatte; und sie fürchteten sich.
Коли підійшли до Ісуса, то побачили, що одержимий, в якому був легіон демонів, сидить одягнений та при здоровому глузді, і вони злякалися.
16 Und die es gesehen hatten, erzählten ihnen, wie dem Besessenen geschehen war, und das von den Schweinen.
Ті, хто бачив, розповідали, що сталося з біснуватим і про свиней.
17 Und sie fingen an, ihm zuzureden, aus ihren Grenzen wegzugehen.
Тоді вони почали просити Ісуса, щоб Він залишив їхні околиці.
18 Und als er in das Schiff stieg, bat ihn der Besessene, daß er bei ihm sein dürfe.
Коли Ісус сідав у човен, той, хто був біснуватим, просив Його, щоб Він узяв його з Собою.
19 Und er ließ es ihm nicht zu, sondern spricht zu ihm: Gehe hin nach deinem Hause zu den Deinigen und verkünde ihnen, wieviel der Herr an dir getan, und wie er sich deiner erbarmt hat.
Але [Ісус] не дозволив йому, сказавши: «Іди до себе додому, до своїх, та розкажи, як багато зробив для тебе Господь, як Він змилосердився над тобою».
20 Und er ging hin und fing an, in der Dekapolis [S. die Anm. zu Mat. 4,25] auszurufen, wieviel Jesus an ihm getan hatte; und alle verwunderten sich.
Той пішов і почав проповідувати в Десятимісті, як багато зробив для нього Ісус. І всі дивувалися цьому.
21 Und als Jesus in dem Schiffe wieder an das jenseitige Ufer hinübergefahren war, versammelte sich eine große Volksmenge zu ihm; und er war am See.
Коли Ісус на човні знов переплив на інший берег, навколо Нього зібрався великий натовп. А був Він біля моря.
22 Und siehe, es kommt einer der Synagogenvorsteher, mit Namen Jairus, und als er ihn sieht, fällt er ihm zu Füßen;
І прийшов один із керівників синагоги, на ім’я Яір, та, впавши Йому до ніг,
23 und er bat ihn sehr und sprach: Mein Töchterlein liegt in den letzten Zügen; ich bitte, daß du kommest und ihr die Hände auflegest, auf daß sie gerettet [O. geheilt] werde und lebe.
благав Його, кажучи: «Моя донька помирає, прийди та поклади на неї руки, щоб вона одужала та жила».
24 Und er ging mit ihm, und eine große Volksmenge folgte ihm und drängte ihn.
[Ісус] пішов разом із ним. Великий натовп слідував за Ним, люди з усіх боків тиснули на Нього.
25 Und ein Weib, das zwölf Jahre mit einem Blutfluß behaftet war,
І була там одна жінка, яка дванадцять років страждала на кровотечу.
26 und vieles erlitten hatte von vielen Ärzten und alle ihre Habe verwandt und keinen Nutzen davon gehabt hatte, sondern vielmehr schlimmer geworden war,
Вона багато натерпілася від багатьох лікарів та витратила все, що мала, але не отримала ніякого полегшення, навпаки, їй ставало гірше.
27 kam, als sie von Jesu gehört, in der Volksmenge von hinten und rührte sein Kleid an;
Вона почула про Ісуса і в натовпі, підійшовши ззаду, доторкнулася до Його одежі.
28 denn sie sprach: Wenn ich nur seine Kleider anrühre, so werde ich geheilt [O. gerettet; so auch v 34] werden.
Бо вона говорила: «Якщо хоч доторкнуся до Його одежі, то одужаю!»
29 Und alsbald vertrocknete der Quell ihres Blutes, und sie merkte am Leibe, daß sie von der Plage geheilt war.
І зараз же зупинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що зцілилася від своєї недуги.
30 Und alsbald erkannte Jesus in sich selbst die Kraft, die von ihm ausgegangen war, wandte sich um in der Volksmenge und sprach: Wer hat meine Kleider angerührt?
А Ісус відразу відчув у Собі, що з Нього вийшла сила. Повернувшись до натовпу, запитав: ―Хто доторкнувся до Мого одягу?
31 Und seine Jünger sprachen zu ihm: Du siehst, daß die Volksmenge dich drängt, und du sprichst: Wer hat mich angerührt?
Учні сказали Йому: ―Ти ж бачиш, що натовп тисне на Тебе з усіх боків, а Ти запитуєш: «Хто доторкнувся до Мене?»
32 Und er blickte umher, um sie zu sehen, die dieses getan hatte.
Але [Ісус] озирався, щоб побачити, хто це зробив.
33 Das Weib aber, voll Furcht und Zittern, wissend, was ihr geschehen war, kam und fiel vor ihm nieder und sagte ihm die ganze Wahrheit.
Тоді жінка зі страхом та тремтінням, знаючи, що сталося, підійшла та, впавши перед Ним, сказала всю правду.
34 Er aber sprach zu ihr: Tochter, dein Glaube hat dich geheilt; gehe hin in Frieden und sei gesund von deiner Plage.
[Ісус] же сказав їй: «Донько, віра твоя врятувала тебе. Іди з миром і будь зцілена від твоєї хвороби».
35 Während er noch redete, kommen sie von dem Synagogenvorsteher und sagen: Deine Tochter ist gestorben; was bemühst du den Lehrer noch?
Коли Він ще говорив, прийшли з [дому] керівника синагоги та сказали: ―Твоя донька померла. Навіщо турбуєш Учителя?
36 Als aber Jesus das Wort reden hörte, spricht er alsbald zu dem Synagogenvorsteher: Fürchte dich nicht; glaube nur.
Але Ісус, не зважаючи на сказані слова, сказав керівникові синагоги: ―Не бійся, тільки віруй.
37 Und er erlaubte niemand, ihn zu begleiten, außer Petrus und Jakobus und Johannes, dem Bruder des Jakobus.
І не дозволив нікому йти з Ним, окрім Петра, Якова та Івана, брата Якового.
38 Und sie kommen in das Haus des Synagogenvorstehers, und er sieht ein Getümmel und Weinende und laut Heulende.
Коли прийшли в дім керівника синагоги, то [Ісус] побачив метушню і тих, що дуже плакали й голосили.
39 Und als er eingetreten war, spricht er zu ihnen: Was lärmet und weinet ihr? Das Kind ist nicht gestorben, sondern es schläft.
Він увійшов та сказав їм: «Чому ви тривожитесь та плачете, дитина не померла, а спить».
40 Und sie verlachten ihn. Als er aber alle hinausgetrieben hatte, nimmt er den Vater des Kindes und die Mutter und die bei ihm waren mit und geht hinein, wo das Kind lag.
Але вони почали глузувати з Нього. [Ісус] же, наказавши всім вийти, узяв батька й матір дитини, а також тих, хто був із Ним, та увійшов туди, де лежала дитина.
41 Und indem er das Kind bei der Hand ergreifend, spricht er zu ihm: Talitha kumi! das ist verdolmetscht: Mägdlein, ich sage dir, stehe auf!
Узяв дівчинку за руку й промовив до неї: «Таліта кум!» (що в перекладі означає: «Дівчинко, кажу тобі, встань!»).
42 Und alsbald stand das Mägdlein auf und wandelte umher, denn es war zwölf Jahre alt. Und sie erstaunten mit großem Erstaunen.
Дівчинка негайно піднялася й почала ходити. Їй було дванадцять років. Усі відразу жахнулися від великого дива.
43 Und er gebot ihnen dringend, daß niemand dies erführe, und hieß ihr zu essen geben.
[Ісус] суворо наказав їм, щоб про це ніхто не дізнався, і велів дати дівчинці їсти.
