Job 20
1 Und Zophar, der Naamathiter, antwortete und sprach:
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
2 Darum geben meine Gedanken mir Antwort, und deswegen bin ich innerlich erregt:
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
3 Eine Zurechtweisung, mir zur Schande, höre ich; aber mein Geist antwortet mir aus meiner Einsicht.
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
4 Weißt du dieses, daß von jeher, seitdem der Mensch auf die Erde gesetzt wurde,
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
5 der Jubel der Gesetzlosen kurz und die Freude des Ruchlosen für einen Augenblick war?
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
6 Stiege auch seine Höhe bis zum Himmel hinauf, und rührte sein Haupt an die Wolken:
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7 gleich seinem Kote vergeht er auf ewig; die ihn gesehen haben, sagen: Wo ist er?
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8 Wie ein Traum verfliegt er, und man findet ihn nicht, und er wird hinweggescheucht wie ein Nachtgesicht.
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
9 Das Auge hat ihn erblickt und sieht ihn nimmer wieder, und seine Stätte gewahrt ihn nicht mehr.
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
10 Seine Kinder müssen die Armen begütigen, [d. h. wahrsch. sie zufriedenstellen durch Rückgabe des ihnen Geraubten] und seine Hände sein Vermögen zurückgeben.
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
11 Seine Knochen waren voll seiner Jugendkraft, und sie liegt mit ihm in dem Staube. -
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
12 Wenn das Böse in seinem Munde süß war, und er es verbarg unter seiner Zunge,
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
13 und es aufsparte und nicht fahren ließ und es zurückhielt unter seinem Gaumen:
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
14 so ist doch nun seine Speise in seinen Eingeweiden verwandelt; Natterngalle ist in seinem Innern.
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15 Reichtum hat er verschlungen, und er speit ihn aus: aus seinem Bauche treibt Gott [El] ihn heraus.
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
16 Natterngift sog [O. saugt] er ein: es tötet ihn die Zunge der Otter.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
17 Nicht darf er sich laben [Eig. seine Lust sehen] an Bächen, flutenden Strömen von Honig und Milch. [Eig. geronnener Milch]
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
18 Das Errungene gibt er zurück, und er darf es nicht verschlingen; gemäß dem Vermögen, das er erworben, darf er sich nicht freuen. [And. üb.: Wie das Vermögen, so dessen Zurückhaltung; und er darf sich nicht freuen]
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
19 Denn er hat mißhandelt, verlassen die Armen; Häuser hat er an sich gerissen und wird sie nicht ausbauen.
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
20 Denn er kannte keine Ruhe in seinem Innern: [W. Bauch] mit seinem Teuersten wird er nicht entrinnen.
Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
21 Nichts entging seiner Freßgier; darum wird sein Wohlstand nicht dauernd sein.
Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
22 In der Fülle seines Überflusses [Eig. seines Genüges] wird er in Bedrängnis sein; die Hand jedes Notleidenden wird über ihn kommen.
за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
23 Es wird geschehen: um seinen Bauch zu füllen, wird Gott [W. er] die Glut seines Zornes in ihn entsenden, und sie auf ihn regnen lassen in sein Fleisch hinein. [O. als seine Speise]
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
24 Flieht er vor den eisernen Waffen, so wird der eherne Bogen ihn durchbohren.
Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
25 Er zieht am Pfeile, und er kommt aus dem Leibe hervor, und das glänzende Eisen [W. der Blitz] aus seiner Galle: Schrecken kommen über ihn. [O. Er geht dahin, Schrecken kommen über ihn]
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
26 Eitel Finsternis ist aufgespart für seine Schätze; ein Feuer, das nicht angeblasen ist, wird ihn fressen, wird verzehren, was in seinem Zelte übriggeblieben.
При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
27 Der Himmel wird seine Ungerechtigkeit enthüllen, und die Erde sich wider ihn erheben.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
28 Der Ertrag seines Hauses wird weggeführt werden, wird zerrinnen am Tage seines [d. h. Gottes] Zornes. -
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
29 Das ist das Teil des gesetzlosen Menschen von Gott [El] und das von Gott ihm zugesprochene Los. [Eig. Erbteil]
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
