< Apostelgeschichte 1 >

1 Den ersten Bericht [O. die erste Erzählung, Darstellung] habe ich verfaßt, o Theophilus, von allem, was Jesus anfing, sowohl zu tun als auch zu lehren,
У моїй першій розповіді, Теофіле, я написав про все, що Ісус робив та чого навчав від початку
2 bis zu dem Tage, an welchem er aufgenommen wurde, nachdem er den Aposteln, die er sich auserwählt, durch den Heiligen Geist Befehl gegeben hatte;
до дня Його вознесіння, давши перед цим настанови через Духа Святого апостолам, яких обрав.
3 welchen er sich auch nach seinem Leiden in vielen sicheren Kennzeichen lebendig dargestellt hat, indem er vierzig Tage hindurch von ihnen gesehen wurde und über die Dinge redete, welche das Reich Gottes betreffen.
Після Свого страждання Ісус з’явився перед ними й дав багато переконливих доказів, що Він живий. Ісус являвся їм упродовж сорока днів та говорив про Царство Боже.
4 Und als er mit ihnen versammelt war, befahl er ihnen, sich nicht von Jerusalem zu entfernen, sondern auf die Verheißung des Vaters zu warten, -die ihr von mir gehört habt;
Одного разу, перебуваючи з ними за столом, [Ісус] наказав їм: «Не відходьте з Єрусалима й чекайте на обітницю Отця, про яку ви чули від Мене;
5 denn Johannes taufte zwar mit Wasser, ihr aber werdet mit [W. in] Heiligem Geiste getauft werden nach nunmehr nicht vielen Tagen.
бо Іван хрестив водою, ви ж через декілька днів будете хрещені Духом Святим».
6 Sie nun, als sie zusammengekommen waren, fragten ihn und sagten: Herr, stellst du in dieser Zeit dem Israel das Reich wieder her?
Коли вони зібралися разом, то спитали Його: ―Господи, чи в цей час Ти маєш намір відновити Царство Ізраїлеві?
7 Er sprach aber zu ihnen: Es ist nicht eure Sache, Zeit oder Zeiten [W. Zeiten oder bestimmte Zeiten] zu wissen, die der Vater in seine eigene Gewalt gesetzt hat. [And. üb.: in seiner eigenen Gewalt festgesetzt hat]
Він відповів: ―Не ваша справа знати часи та строки, котрі Отець установив у Своїй владі.
8 Aber ihr werdet Kraft empfangen, wenn der Heilige Geist auf euch gekommen ist; und ihr werdet meine Zeugen sein, sowohl in Jerusalem als auch in ganz Judäa und Samaria und bis an das Ende der Erde.
Але коли Дух Святий зійде на вас, ви отримаєте силу й будете Моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї, у Самарії та аж до краю землі.
9 Und als er dies gesagt hatte, wurde er emporgehoben, indem sie es sahen, [O. indem sie zusahen] und eine Wolke nahm ihn auf von ihren Augen hinweg.
Після цих слів Ісус на їхніх очах був узятий [на небо], і хмара сховала Його від їхнього зору.
10 Und wie sie unverwandt gen Himmel schauten, als er auffuhr, siehe, da standen zwei Männer in weißem Kleide bei ihnen,
Коли вони уважно дивилися на небо, як Він піднімався, раптом з’явилися двоє чоловіків у білих одежах
11 welche auch sprachen: Männer von Galiläa, was stehet ihr und sehet hinauf gen Himmel? Dieser Jesus, der von euch weg in den Himmel aufgenommen worden ist, wird also kommen, wie ihr ihn gen Himmel habt auffahren sehen.
і сказали: «Галілеяни, чому ви стоїте та вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який був узятий від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, що Він пішов на небо».
12 Da kehrten sie nach Jerusalem zurück von dem Berge, welcher Ölberg heißt, der nahe bei Jerusalem ist, einen Sabbathweg [d. i. 5-6 Stadien] entfernt.
Після цього вони повернулися в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною й знаходиться на відстані Суботньої дороги від Єрусалима.
13 Und als sie hineingekommen waren, stiegen sie auf den Obersaal, wo sie blieben: [O. sich aufzuhalten pflegten] sowohl Petrus, als Johannes und Jakobus und Andreas, Philippus und Thomas, Bartholomäus und Matthäus, Jakobus, Alphäus Sohn, und Simon, der Eiferer, und Judas, Jakobus Bruder. [And.: Sohn]
Коли прийшли, то піднялися до верхньої кімнати та залишалися там. Разом були: Петро, Іван, Яків та Андрій, Филип і Фома, Варфоломій і Матвій, Яків, син Алфеїв, Симон Зилот і Юда, син Якова.
14 Diese alle verharrten einmütig im Gebet mit etlichen Weibern und Maria, der Mutter Jesu, und mit seinen Brüdern.
Усі вони перебували разом у молитві. З ними були й деякі жінки, а також Марія, мати Ісуса, і Його брати.
15 Und in diesen Tagen stand Petrus in der Mitte der Brüder auf und sprach [es war aber eine Menge [W. Menge von Namen] von etwa hundertzwanzig beisammen]:
У ті дні Петро піднявся серед братів (а на зібранні було близько ста двадцяти осіб) і промовив:
16 Brüder, [W. Männer, Brüder [ein Hebraismus], so gewöhnlich bei der Anrede] es mußte die Schrift erfüllt werden, welche der Heilige Geist durch den Mund Davids vorhergesagt hat über Judas, der denen, die Jesum griffen, ein Wegweiser geworden ist.
«Брати! Належало статися тому, що в Писанні прорік Дух Святий через вуста Давида про Юду, який став поводирем тих, хто заарештував Ісуса.
17 Denn er war unter uns gezählt und hatte das Los dieses Dienstes empfangen.
Він був одним із нас і отримав частку в цьому служінні.
18 [Dieser nun hat zwar von dem Lohne der Ungerechtigkeit einen Acker erworben und ist, kopfüber gestürzt, mitten entzwei geborsten, und alle seine Eingeweide sind ausgeschüttet worden.
(Придбавши поле за злочинну винагороду, він упав головою вниз, розбився, і його нутрощі вивалилися.
19 Und es ist allen Bewohnern von Jerusalem kundgeworden, so daß jener Acker in ihrer eigenen Mundart Akeldama, das ist Blutacker, genannt worden ist.]
Про це дізналися всі жителі Єрусалима й назвали це поле своєю мовою „Акелдама“, тобто „Криваве Поле“.)
20 Denn es steht im Buche der Psalmen geschrieben: "Seine Wohnung werde öde, und es sei niemand, der darin wohne", [Ps. 69,25] und: "Sein Aufseheramt empfange ein anderer". [Ps. 109,8]
Бо в книзі Псалмів написано: „Нехай дім його стане пустелею і не буде мешканця в ньому!“А також: „Нехай інший займе його служіння!“
21 Es muß nun von den Männern, die mit uns gegangen sind in all der Zeit, in welcher der Herr Jesus bei uns ein- und ausging,
Тому нам необхідно обрати одного з тих людей, що супроводжували нас увесь час, коли Господь Ісус був серед нас, –
22 anfangend von der Taufe Johannes bis zu dem Tage, an welchem er von uns aufgenommen wurde, -von diesen muß einer ein Zeuge seiner Auferstehung mit uns werden.
починаючи від хрещення Івана й до дня, коли Ісус був узятий від нас. Він, як і ми, повинен стати свідком Його воскресіння».
23 Und sie stellten zwei dar: Joseph, genannt Barsabas, der Justus zubenamt war, und Matthias.
І запропонували двох: Йосифа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, і Маттія.
24 Und sie beteten und sprachen: Du, Herr, Herzenskündiger aller, zeige von diesen beiden den einen an, den du auserwählt hast,
Помолившись, вони сказали: «Господи, Ти знаєш серце кожного, покажи нам, кого з цих двох Ти обрав,
25 um das Los dieses Dienstes und Apostelamtes [Eig. dieser Apostelschaft] zu empfangen, von welchem Judas abgewichen ist, um an seinen eigenen Ort zu gehen.
щоб він зайняв місце цього служіння й апостольства, яке Юда залишив, щоб піти на своє місце».
26 Und sie gaben Lose über [O. für] sie; und das Los fiel auf Matthias, und er wurde den elf Aposteln zugezählt.
Потім вони кинули жереб, і впав жереб на Маттія, і його було зараховано до одинадцятьох апостолів.

< Apostelgeschichte 1 >