Psalm 74
1 Eine Betrachtung Asafs. / Warum, Elohim, hast du uns für immer verworfen? / Warum raucht denn dein Zorn / Gegen die Schafe, die du weidest?
Повчання Асафа. Боже, чому Ти покинув [нас] навіки? Чому гнів Твій палає на овець Твого пасовища?
2 Gedenke doch deiner Gemeinde, die du vor alters erworben, / Die du dir erlöst zum Besitzesstamm! / Des Zionsberges gedenke, auf dem du wohnst!
Згадай громаду Свою, яку придбав Ти віддавна, викупив як плем’я Свого спадку, гору Сіон, на якій Ти оселився.
3 Tritt heran zu den ewigen Trümmern! / Der Feind hat alles zerstört im Heiligtum.
Спрямуй кроки Твої до вікових руїн – усе зруйнував ворог у святилищі!
4 Deine Gegner haben gebrüllt an deiner Versammlungsstätte; / Sie stellten ihre Zeichen als Zeichen auf.
Супротивники Твої ревли посеред місць зборів Твого [народу], поставили знамена свої як знаки [свого панування].
5 Es war, als schwängen Holzhauer die Äxte / Hoch in dem Dickicht des Waldes.
Поводилися ніби лісоруб, що замахнувся сокирою на гущавину лісу.
6 Und dann: auf sein Schnitzwerk insgesamt / Hieben sie ein mit Beil und Barten.
Та й тепер стесують разом різьблення [Храму] сокирами й топірцями.
7 Sie steckten dein Heiligtum in Brand; / Deines Namens Wohnung entweihten sie / Und machten dem Boden sie gleich.
Вогню віддали святилище Твоє, збезчестили, із землею зрівняли помешкання імені Твого.
8 Sie dachten: "Wir wollen sie alle bezwingen." / Sie verbrannten alle Gottesstätten im Lande.
Промовили в серцях своїх: «Знищимо їх дотла!» Вони спалили усі місця зборів Божих на землі.
9 Unsre Zeichen sehn wir nimmer; es ist kein Prophet mehr da, / Und niemand ist bei uns, der wüßte, / Wie lange dies Elend noch währen wird.
Ми не бачимо ознак Божих, немає більше пророка, і немає з нами того, хто знав би, доки так буде.
10 Bis wann, Elohim, soll der Dränger noch höhnen? / Soll der Feind deinen Namen auf immer schmähn?
Доки, Боже, глумитиметься супротивник? Невже вічно глузуватиме ворог з імені Твого?
11 Warum ziehst du zurück deine Hand, deine Rechte? / Zieh sie aus dem Busen — vertilge!
Чому Ти стримуєш руку Свою, правицю Свою? Витягни її із пахви, вразь [їх]!
12 Gott ist doch mein König von alters her, / Der Rettungstaten auf Erden vollbracht.
Боже, Царю мій споконвічний, що здійснюєш спасіння посеред землі!
13 Du hast das Meer gespalten durch deine Macht, / Hast der Drachen Köpfe im Wasser zerschellt.
Ти розділив море міццю Своєю, розтрощив голови морським чудовиськам.
14 Leviatans Häupter hast du zerschmettert, / Du gabst sie zum Fraße den Wüstentieren.
Ти розбив голову Левіятана, віддав [його] на поживу народові пустелі.
15 Du ließest sprudeln Quelle und Bach, / Du ließest versiegen beständige Ströme.
Ти висікав джерело і потік, Ти висушував ріки, завжди повноводні.
16 Dein ist der Tag, dein auch die Nacht. / Leuchte und Sonne hast du bereitet.
Тобі належить і день, і ніч; Ти встановив світило [небесне] й сонце;
17 Du hast alle Grenzen der Erde gesetzt, / Sommer und Winter hast du gebildet.
Ти визначив усі межі землі, Ти створив літо й зиму.
18 Gedenke: der Feind hat Jahwe geschmäht, / Ein gottloses Volk deinen Namen gehöhnt.
Згадай, як ганьбив ворог [Тебе], Господи, і народ безумний зневажав Твоє ім’я.
19 Gib nicht dem Tiere preis deiner Turteltaube Seele, / Deiner Armen Leben vergiß nicht für immer!
Не віддавай звірам душі голубки Своєї, про життя страдників Твоїх не забувай навіки.
20 Schau auf den Bund! / Denn des Landes Verstecke sind angefüllt, / Und dort wird Gewalttat getrieben.
Поглянь на Завіт [Свій], бо наповнилися темні кутки землі осередками насильства.
21 Nicht unerhört laß Niedergeschlagene gehn, / Laß deinen Namen Arme und Dürftige preisen!
Нехай пригнічений не повертається посоромленим, пригноблений і бідний нехай прославлять ім’я Твоє.
22 Auf, Elohim! Ficht aus deinen Streit! / Gedenke des: die Gottlosen höhnen dich fort und fort!
Повстань, Боже, втруться в судову суперечку Свою; згадай, як ганьбить Тебе нерозумний цілий день.
23 Vergiß der Feinde Schmährufe nicht, / Deiner Gegner Toben, das stetig steigt!
Не забувай крику супротивників Своїх, лементу, що його здіймають безупинно бунтівники проти Тебе.
