< 1 Korinther 11 >
1 Folgt mir nach, wie ich selbst Christus folge!
Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!
2 Ich erkenne es lobend an, daß "ihr in allen Stücken mein eingedenk seid und die Weisungen befolgt, die ich euch gegeben habe".
Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.
3 Ihr sollt nun wissen: Jedes Mannes Haupt ist Christus, das Haupt des Weibes ist der Mann, und Christi Haupt ist Gott.
Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.
4 Trägt ein Mann beim Beten oder Weissagen eine Kopfbedeckung, so entehrt er sein "Haupt".
Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.
5 Und betet oder weissagt eine Frau mit unverhülltem Haupt, so entehrt sie ihr "Haupt"; denn sie stellt sich auf eine Stufe mit einer geschorenen (Dirne).
І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.
6 Will sich eine Frau nicht verhüllen, dann mag sie sich auch (wie eine Dirne) das Haar scheren lassen. Ist es aber für die Frau ein Schimpf, sich das Haar abschneiden oder scheren zu lassen, nun, dann soll sie sich verhüllen.
Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!
7 Der Mann braucht sich das Haupt nicht zu verhüllen, denn er ist Gottes Bild und seiner Hoheit Abglanz. Die Frau ist ein Abglanz von des Mannes Hoheit.
Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.
8 Denn der Mann ist nicht von der Frau genommen, sondern die Frau vom Mann.
Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,
9 Auch ist nicht der Mann der Frau wegen, sondern umgekehrt die Frau des Mannes wegen erschaffen worden.
не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.
10 Deshalb soll die Frau das Zeichen ihrer Abhängigkeit vom Mann auf ihrem Haupt tragen, und zwar mit Rücksicht auf die Engel.
Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.
11 Übrigens ist nach des Herrn Ordnung die Frau ebenso auf den Mann angewiesen wie der Mann auf die Frau.
Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.
12 Denn wie die Frau von dem Mann angenommen ist, so wird auch der Mann von der Frau geboren. Alle Dinge aber sind von Gott erschaffen.
Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.
13 Urteilt selbst: Geziemt es sich für eine Frau, unverhüllt zu Gott zu beten?
Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?
14 Lehrt euch nicht schon euer eigenes Empfinden, daß langes Haar dem Mann eine Schande,
Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?
15 der Frau eine Zierde ist? Denn das lange Haupthaar ist ihr als Schleier gegeben.
Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.
16 Wer über diese Fragen streiten will, dem sei gesagt: Wir haben solche Weise nicht und ebensowenig die Gemeinde Gottes.
Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.
17 Indem ich diese Verordnungen gebe, muß ich etwas zur Sprache bringen, was ich nicht loben kann: Eure Zusammenkünfte bringen euch keinen Segen, sondern Schaden.
Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.
18 Fürs erste höre ich, daß es bei euern Gemeindeversammlungen Spaltungen unter euch gibt, und ich glaube auch, es ist etwas Wahres daran.
Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.
19 Denn wie die Menschen nun einmal sind, ist es kaum anders möglich, als daß es Parteien bei euch gibt. So sollen die Treuen unter euch offenbar werden.
Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
20 Bei euern Zusammenkünften könnt ihr ferner nicht das Mahl des Herrn in rechter Weise halten.
А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.
21 Denn wenn ihr euch zu Tisch setzt, so ißt jeder die Speise, die er mitgebracht hat, für sich allein. So kommt es, daß der eine hungrig bleibt, während sich der andere berauscht.
Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.
22 Habt ihr denn keine Häuser, wo ihr essen und trinken könnt? Oder verachtet ihr die Gemeinde Gottes, und wollt ihr die Armen beschämen? Was soll ich dazu sagen? Soll ich euch loben? Das kann ich doch sicher nicht loben.
Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!
23 Ich habe es ja von dem Herrn empfangen, was ich euch überliefert habe: In der Nacht, wo der Herr Jesus verraten ward, nahm er Brot,
Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,
24 dankte, brach es und sprach: "Das ist mein Leib, der euch zum Heil dient. Tut dies zu meinem Gedächtnis!"
подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“
25 Ebenso nahm er nach dem Mahl auch den Kelch und sprach: "Dieser Kelch ist der Neue Bund in meinem Blut. Sooft ihr ihn trinkt, tut dies zu meinem Gedächtnis!"
Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“
26 Denn sooft ihr dies Brot eßt und den Kelch trinkt, verkündigt ihr den Tod des Herrn, bis er wiederkommt.
Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.
27 Wer nun unwürdig das Brot ißt oder den Kelch des Herrn trinkt, der vergreift sich an des Herrn Leib und Blut.
Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!
28 Darum prüfe sich jeder, und dann erst esse er von dem Brot und trinke er aus dem Kelch!
Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
29 Denn wer da ißt und trinkt, ohne den Leib des Herrn zu unterscheiden, der zieht sich durch sein Essen und Trinken ein (göttliches) Strafgericht zu.
Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
30 Deshalb sind auch so viel Schwache und Kranke unter euch, und manche sind schon entschlafen.
Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.
31 Wenn wir uns selbst recht beurteilen, so würden wir nicht gerichtet.
Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.
32 Werden wir aber von dem Herrn gerichtet, so soll das zu unserer Erziehung dienen, damit wir nicht mit der (ungläubigen) Welt verdammt werden.
Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.
33 Darum, meine Brüder, wartet aufeinander, wenn ihr zum Mahl zusammenkommt!
Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.
34 Wer Hunger hat, der esse vorher zu Hause, damit ihr nicht durch eure Zusammenkünfte ein Strafgericht (Gottes) über euch bringt! Das andere will ich ordnen, wenn ich komme.
А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.