Marqqossa 1
1 Xoossa na Yesus Kirstosa koyro mishirachoy hayssa.
Початок Доброї Звістки Ісуса Христа, Сина Божого.
2 Nabe Isayasa bagara “Hekko ness ogge lo7othanade ta kitana urra ta neeppe sinthara yedana
Як написано в пророка Ісаї: «Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм, який приготує дорогу перед Тобою.
3 Godas ogge gigisite izi baana ogge sit histi othite, gishe bazo bitan wasiza gireth” geteti xafetides.
Голос кличе в пустелі: „Приготуйте дорогу Господеві, вирівняйте шляхи для Нього!“»
4 Hesathokka xamaqiza Yanisay asa xaamaqishenne “inte nagarappe simmidi xammaqettitte, Xoossi inte nagara atto gaana” gi elishe bazora kezi wodhides.
У пустелі з’явився Іван, який хрестив людей та проповідував хрещення покаяння для прощення гріхів.
5 Yihuda derey kumeth Yerusalame asay wuri Yanisakko bi bidi ba nagara nagara paaxxi paaxxi Yordanose shaafan Yanisa kushen xammaqetidees.
І приходили до нього [люди] з усієї Юдейської землі та всі мешканці Єрусалима й були охрещені Іваном у річці Йордані, визнаючи свої гріхи.
6 He wode Yanisay mayzay gamela ithikkeppe othetida mayo, dabba dafora dances, miza qummay bollene degera eessa.
Іван носив одяг із верблюжої шерсті й шкіряний пояс довкола стегон. Він їв сарану та дикий мед.
7 Izi “tani hokkada iza camma qasho birshanas besontadey tappe adhizadey tappe guyera yana.
Він проповідував та казав: «Після мене йде Сильніший за мене, Якому я не достойний навіть, схилившись, розв’язати ремінці Його сандалій.
8 Tani intena hathan xammaqays izi gidikko intena Xillo Ayanan xammaqana gidi sabakidees.
Я хрещу вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим».
9 He wode yesusay Galila garsan diza Nazrete getetiza katamayppe Yordanose shaafa yidi Yanisa kushen xamaqetidees
У ті дні прийшов Ісус із Назарета, що в Галілеї, та був хрещений Іваном у Йордані.
10 Yesusay xamaqetidi Hathafe kezida mala saloy doyetin Xillo Ayanay izza bolla wolle kafo milatidi wodhishin beyidees.
Коли [Ісус] виходив із води, то відразу побачив розкриті небеса та Духа, Який сходив на Нього, як голуб.
11 Qassekka ta dosiza nay nena; nenan ta ufayistays giza qaala girethi pude salora setetidees.
І голос із неба пролунав: «Ти Син Мій улюблений, Тебе Я вподобав!»
12 Herakka Xillo Ayanay izza duge bazo kalethidi efidees.
І зразу ж Дух повів Ісуса в пустелю.
13 Hen banzonkka oyduu tammu galas gakanas Xal7aera pacetishe gam7idees. Do7atara issippe deyidees, kitanchatikka iza madida.
Він пробув сорок днів у пустелі, і сатана спокушав Його. Там Він перебував серед диких звірів, і ангели служили Йому.
14 Yansay qasho keth gelidaysappe guye Yesusay Xoossa mishiracho qaala sabakishe gede Galila biidi “Wodey gakidess; Xoossa kawoteth matides; nagarape simitte, mishracho qalan amanite” giidi sabakidees.
Після ув’язнення Івана Ісус прийшов до Галілеї, проповідуючи Добру Звістку Бога.
Він казав: «Настав час, і наблизилося Царство Боже. Покайтеся та увіруйте в Добру Звістку!»
16 Yesusay Galila abba achara adhishin Simonayne iza isha Indirasay mole oykizayta gidida gish isti mole oykiza gite aban yegishin be7ides.
Коли Ісус проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона та Андрія, брата Симонового, які закидали сіті в море, оскільки були рибалками.
17 Yesusay ista hayte tana kalitte inte mole oykii shisiza mala ass oykizayta histana gides.
Ісус сказав їм: «Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей».
18 Isti herakka mole giteza yegi agidi Yesusa kaallida.
Вони відразу залишили сіті та пішли за Ним.
19 Guthu gede sinthe adhidi Zabidosa naa Yaqobene iza isha Yanisay wogolon utidi mole gite gigisishin beydine herakka ista xeygidees.
Потім пішов трохи далі й побачив Якова, сина Зеведеєва, та Івана, його брата. Вони були в човні та лагодили сіті.
20 Istika ba aawa Zabidosas qaxaretidi othiza asatara issippe wogoloza gidon agidi Yesusa kaallidi bida.
Він зараз же покликав їх. Вони залишили свого батька Зеведея з наймитами в човні та пішли за Ісусом.
21 Heppekka Qifirnahomme bida. Herakka Yesusay Ayhudata sanbata galas Ayhudata wossa keth gelidi tamarso oykidees.
Коли прийшли до Капернаума, то відразу в Суботу пішли до синагоги, де Він почав навчати.
22 Xafista mala gidonta godatethara diza asa mala izi tamarasin asay wuri iza timirtezan malaletidees.
Люди дивувалися Його вченню, бо Він навчав їх як Той, Хто має владу, а не як книжники.
23 He wode Ayhudata wosa keeththan diza tuna ayanay iza bolla diza issi adey
Саме тоді в синагозі був чоловік, одержимий нечистим духом. Він закричав
24 “Nazirete Yesusa ne nuppe azi koyay? Nuna dhaysana yadi? Ne oonakone ta nena erays, neni Xoossa gesha” gidi wasidees.
кажучи: ―Що Тобі до нас, Ісусе з Назарета? Ти прийшов знищити нас? Я знаю, Хто Ти – Святий Божий!
25 Yesuasakka tunna ayanaza “co7u gada izappe keza” giidi hanqidees.
Але Ісус наказав йому: ―Замовкни та вийди з нього!
26 Tuna ayanay addeza gendersidi izi qaketishin izappe wasishe kezidees.
Тоді нечистий дух почав трясти чоловіка в конвульсіях і, голосно закричавши, вийшов із нього.
27 Derey wuri “asso haysi aza pala? Haysi godatethara diza oratha timirtekko! Tunna ayanatakka azazes istikka izas azazetetes” gi malaletishe asay ba garsan issay issa oychecho oykides.
Усі здивувалися, так що запитували одне одного: «Що це таке? Нове вчення, яке має владу! Він наказує нечистим духам, і вони слухаються Його!»
28 Herakka iza otho worey kumeth Galila yushon diza dere wuruson siyetidees.
Звістка про Ісуса негайно розійшлася всюди, по всій Галілейській околиці.
29 Ayhudata wossa kethafe kezida mala Yaqoberanne Yanisara issippe gede Simonasone Indiriyasaso gelida.
Коли вийшли з синагоги, вони з Яковом та Іваном відразу прийшли в дім Симона та Андрія.
30 He gelidamalakka Simona bolotiya micha harge sakistada zini7idaysa izas yotida.
Теща Симона лежала в гарячці, тож зараз же сказали Ісусові про неї.
31 Hessa gish Yesusay izikko shiqidi izi kushe oykidi denthidees. Michay agin iza dendada ista mokkadus.
Він підійшов, узяв її за руку та підняв, і гарячка залишила жінку, так що вона почала прислуговувати їм.
32 Away wuldappe guye gadey dhumishin asay harganchatane daydanthi oykida asa wursi Yesusakko ekki yidees.
Коли ж настав вечір, після заходу сонця, привели до Нього багатьох хворих та біснуватих.
33 He katamayn diza asay wuri keeththa karen shiqides.
Усе місто зібралося перед дверима.
34 Izikka dumma dumma hargen saketidayta darota pathidees. Daro daydanthatakka kesidees. Gido atin daydanthati Yesusay oonakone eriza gish daydanthati hasa7ana mala Yesusay koybeyna.
Він зцілив багатьох хворих на різні недуги та з багатьох вигнав демонів. Не дозволяв демонам говорити, бо вони знали, Хто Він.
35 Sosey zon7onta malado wontara Yesusay dendidi issi pashka so biidi hen wossa oykidees.
Рано-вранці [Ісус] встав ще до світанку, вийшов та пішов у пустинне місце й там молився.
36 Simonayne izara dizayti Yeusa koyana kezi bida.
Симон і ті, що були з ним, пішли шукати Його
37 Isti iza demidi assi wuri nena koshan dees gida.
й, знайшовши, сказали Йому: ―Усі шукають Тебе!
38 Yesusaykka “ta yiday tamarsanas gidida gish anne mishracho qaala yootanas matan diza gutata boss” gidees.
Він відповів їм: ―Ходімо до інших міст, у сусідні села, щоб Я і там проповідував, адже для цього Я прийшов.
39 Hesa gish Ayhudata wossa keeththan geli geli sabakishene daydanth kesishe Galila kumethan yuyidees.
Він пішов та проповідував у їхніх синагогах по всій Галілеї, виганяючи демонів.
40 Issi inchiracha hargizadey Yesusakko shiqidine iza sinthan gulbatidi “koykko ne tana pathana danda7asa” gi wossidees.
Одного разу до Нього прийшов прокажений, упав на коліна й благав: ―Якщо хочеш, можеш мене очистити.
41 Yesusaykka adezas michetidi ba kushe yedi iza bochidine “ta ne paxanamala koyays paxa” gidees.
[Ісус], змилосердившись, простягнув руку, доторкнувся до нього й промовив: ―Хочу, будь чистим!
42 Herakka adeza inchiracha hargey agin, adezi paxidees.
Тієї ж миті проказа залишила його, і він був очищений.
43 Yesuaykka addezas “onaskka hayssa ne hasa7onta mala nagista, giddo atin bada qesses nena bessa, derezas markka gidana mala ne paxidaysas Mussey azazida yarshoza shisha” gidi kehi minth yotidees.
[Ісус] негайно відіслав його та попередив
кажучи: ―Дивись, нікому не кажи нічого, але йди, покажи себе священникові та принеси жертву за своє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідчення.
45 Gido atin adezi kezi biidi ba bida wurso son wore darsi dharcidees. Hessa gedon Yesusay awa katamankka qoncera gelanas danda7ibeyna. Hessafe dendidaysan katamappe karera assi baynda son dusu oykidees. Assay gidikko awappe awappekka izakko yidees.
Але той пішов і почав всюди проповідувати та поширювати цю звістку, так що Ісус більше не міг відкрито увійти в місто, а перебував у пустинних місцях, і [люди] приходили до Нього звідусіль.
