Marqqossa 4
1 Hara wode qasse abba achan tamarso oykidees, izakko daro derey shiqidees.
[Ісус] знов почав навчати на березі моря. І зібрався біля Нього великий натовп, так що Він зайшов у човен та сів [у ньому] на морі, а всі люди були біля моря, на березі.
2 Izikka daro yota lemuson hizgi tamarsidees.
Він багато навчав їх притчами й казав до них у Своєму навчанні:
3 Siyitte issadey kath zeranas kezidees.
«Слухайте! Ось сіяч вийшов сіяти.
4 Izi zershin issi issi zerethi oogge bolla wodhidees. Oogge bolla wodhida zeretha kafoti maxi mida.
Коли він сіяв, деякі [зерна] впали біля дороги; прилетіли птахи та повидзьобували їх.
5 Baggay lo7o biittay baynda mela biittan wodhides shin bittay mela gidida gish herakka caridees.
Інші впали на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і відразу проросли, бо земля була неглибока.
6 Gido atin away kezida mala shulidees. Xapho yedonta gish melidees.
Коли зійшло сонце, то опалило паростки, вони зів’яли й, не маючи коріння, всохли.
7 Qasse issi zerethi handay aguntha gidon wodhidees agunthaykka dicidi culida gish ayfibeyna.
Ще інші впали поміж терни. Терни виросли та задушили їх, і не дали врожаю.
8 Hara zerethi qasse lo7o orde biitta bolla wodhidagish caridi dicidees ayfekka ayfidees; issa hezu tammu, issay qasse usuppun tammu, hara issay qasse xettu ayfidees.
А інші впали в добру землю та дали врожай, який зійшов, виріс та вродив у тридцять, у шістдесят та в сто разів [більше]».
9 Yesusay qassekka siyiza haythi diza uray siyo gidees.
І сказав: «Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»
10 Izi berkka dishin tammane namm7atinne kasse izara diza asay izi yotida lemusoza gish iza zari oychida.
Коли Ісус залишився на самоті, ті, що були разом із Ним та дванадцятьма, запитали Його про притчі.
11 Izikka istas intes Xoossa kawotetha xuray gelidees shin karen dizaytas gidikko yoyi wuri lemusora yotetees.
Він відповів: «Вам дана таємниця Царства Божого, а для тих, хто ззовні, усе в притчах,
12 Hessikka kasse “istti beydi be7idaysa akekontamalanne istti simontamala, qassekka ista nagaray maretonta malasa gedees.
щоб „дивлячись очима, не бачили і, слухаючи вухами, не розуміли, щоб не повернулися і щоб не були прощені!“»
13 Qssekka Yesusay hiz gidees “Haysi lemusoy intess gelibeyne? Histin hara lemuso inte wosti eranne?
Потім сказав: «Невже ви не зрозуміли цієї притчі? Як тоді ви зрозумієте всі притчі?
14 Zeretha zeriday qaala zeres
Сіяч сіє Слово.
15 Issi issi asati ogge bolla wodhida zeretha mala, issti qaala siyiza wode Xala7ey yidi herakka istti siyida qaala issta wozinappe ekki gidees.
Те, що посіяне біля дороги, – це ті, що чують Слово; але коли чують, відразу приходить сатана й забирає Слово, посіяне в них.
16 Hessakko harati mela biitta bolla wodhida zeretha milatetees. Istti qaka siyidi ufaysara eketess.
Посіяне на кам’янисту землю означає тих, що, почувши Слово, відразу з радістю приймають його.
17 Gido attin issti xappo yedonta gish gutha wode gam7ishin qaala gedon metoy woykko godistay asata bolla yiza wode herakka dhuphetetees.
Але не мають коріння в собі, є тимчасовими. Коли настають труднощі або гоніння за Слово, вони відразу відпадають.
18 Harati qasse aguntha gidon wodhida zeretha milatetees, issti qalla sisi siyetees.
Посіяне серед тернів означає тих, що чують Слово,
19 Gido atin ha biitta metoynne misha pacehnne hara amoy issiti siyida qaala culidi ayfe ayfonta mala digees. (aiōn g165)
але турботи цього віку, омана багатства та інших бажань придушують Слово, і воно залишається безплідним. (aiōn g165)
20 Hankoyta lo7o biittan zaretidda zeretha milatetees, heytikka qaala siyidi ekizadene hezu tammu, ayfe usuppun tammu ayfene xetu ayfe ayfizayta.
А посіяне в добру землю означає тих, що чують Слово, приймають його та приносять врожай: один у тридцять, інший у шістдесят, інший у сто разів більший».
21 Qassekka hizgdeess “Xomppe oythidi gemason woykko arssa garsan wothi ereti? Po7ana mala qonceson wothista giddene?
[Ісус] сказав їм: «Хіба хтось приносить світильник, щоб поставити його під посудину або під ліжко? Ні, його приносять, щоб поставити на поставець.
22 Hessa gish qotetidi qoncen kezontay po7on kezonta gemman attanay bawa.
Бо немає нічого прихованого, що не було б відкритим, і нічого таємного, що не виявилося б.
23 Hessa gish siyiza haythi dizadey siyo.
Якщо хтось має вуха, нехай слухає!»
24 Gujidikka inte siyizaysa wozinan wothite inte maqiza mishara intess makkistana hessappe daroy gujettana.
І сказав їм: «Будьте уважні, що ви чуєте. Адже якою мірою міряєте ви, такою і вам виміряють і додадуть вам.
25 Dizades gujistanashin bayndadefe izas dizarakka ekkistana gidana gidees.
Бо тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться».
26 Qssekka hizgidees “Xoossa kawotethi zereth zeriza issi ura milataysu.
Він сказав: «Царство Боже схоже на чоловіка, який засіяв поле.
27 Zeridadey ommars zin7es wontishin dendees, gido attin izi eronta dishin zaretida kaththay mokidi culidees.
І чи спить чоловік, чи прокидається, вночі чи вдень, насіння сходить та росте, а як це – він сам не знає.
28 Gadeyka koyro carecha kalethada buxxa buxxappe kalethada buxxa bolla lo7o ayfe immadus.
Земля сама приносить плід: спочатку стебло, потім колос, а потім повний колос зерна.
29 Kathay kaxidappe guye boney gakin ketha aaway herakka matha oykkes.
Коли ж врожай дозріває, він одразу надсилає [женців] із серпами, бо настали жнива».
30 Qassekka hiz gidees “Xoossa kawoteth nu azara ginisi beyane? azara lemusane?
І сказав Він: «До чого подібне Царство Боже? Якою притчею його пояснити?
31 Biitta bolla wursofe lafa gidida sanafice ayfe milataysu.
Воно подібне до гірчичного зерна. Коли його сіють у землю, воно є найменшим серед усього насіння на землі,
32 Zeristada dicidappe guye qass akakiltista wursofe adhiza gish kafoti yidi he akakiltey hangista kuwa gidon shempetees.
але коли виростає, стає більшим за всі рослини й пускає великі гілки, так що птахи небесні можуть гніздитися в його тіні».
33 Yesusaykka asay ekanas danda7izaysa kena hayta milatiza hara daro lemusora istas yotides.
Багатьма такими притчами Він говорив їм Слово, стільки, скільки вони могли зрозуміти.
34 Aymish gidikkokka asas lemusoy baynda yoti erena. Izinne iza kalizayti xala dizawode gidikko wurssi birsh yootes.
Не говорив їм без притчі, але коли був наодинці зі Своїми учнями, пояснював їм усе.
35 He galas gadey qamishin bena kalizayta “anne gede he pinth piinos” gides.
Коли настав вечір, Ісус сказав їм: «Переплиньмо на другий бік».
36 Issti asa hen agagidi izi uti diza wogolozara Yeussa ekki bidda. Hara wogolotikka istara isife detes.
Відпустивши людей, вони сіли в човен, де вже був [Ісус]. Інші човни попливли за ними.
37 He wode wolqama bulahey abba bolla dendidi wogoloza hathi kummana gakanas bulahey shocechidees.
І здійнялася велика буря, і хвилі почали заливати човен, так що він вже наповнювався водою.
38 Gido atin Yesusay borkoth borkotidi wogolozas guye bagan zin7idees. Isstikka iza denthidi “astamare nuni wurshin nena metene” gida.
Ісус був на кормі та спав на подушці. Учні розбудили Його, кажучи: ―Учителю, невже Тобі байдуже, що ми гинемо?
39 Izikka dendidid carkoza “Coo7u ga”, abbakka “woppu ga” gides, carkoykka co7u sirphi gidees, mullekka co7udees.
Уставши, Він наказав вітрові та сказав морю: ―Тихо! Заспокойся! Вітер стих, і настала велика тиша.
40 Bena kalizaytakka “Haysatho aazas babideti? hayssa gakanas intess ammanoy bayee?” gidees.
Він сказав їм: ―Чому ви злякалися? Чому ви все ще не маєте віри?
41 Issttikka kehi babidi ba garsan issay issara “caarkkoynne abbay izass azazetizay haysi onnee?” getetida.
Перелякані, вони казали один одному: ―Хто ж Він такий, що навіть вітер та море підкоряються Йому?
