Romains 2

1 C’est pourquoi, ô homme, qui que tu sois, tu es inexcusable de juger. Car, en jugeant autrui, tu te condamnes toi-même, puisque tu fais ce que tu condamnes.

Тим без оправдання єси, всякий чоловіче, що судищ; у чому бо судиш другого, себе осуджуєш, те ж бо саме робиш, судячи (другого).

2 Nous savons, en effet, que Dieu juge selon la vérité ceux qui font ces choses.

Знаємо ж, що суд Божий по истині на тих, що роблять таке.

3 Penses-tu donc, ô homme, qui juges ceux qui font ces choses, et qui les fais toi-même, que tu échapperas au jugement de Dieu?

Чи думаєш же, чоловіче, судячи того, хто таке робить, і роблячи те ж саме, що ти втечеш од суду Божого?

4 Est-ce que tu méprises les richesses de sa bonté, de sa patience et de sa longanimité? Ignores-tu que la bonté de Dieu t’invite à la pénitence?

Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуеш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде?

5 Cependant, par ta dureté et ton cœur impénitent, tu t’amasses un trésor de colère pour le jour de la colère et de la manifestation du juste jugement de Dieu,

По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнів на день гніву і відкриття праведного суду Бога,

6 Qui rendra à chacun selon ses œuvres:

котрий віддасть кожному по ділам його:

7 À ceux qui, par la persévérance dans les bonnes œuvres, cherchent la gloire, l’honneur et l’immortalité, la vie éternelle; (aiōnios g166)

тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння - життє вічне; (aiōnios g166)

8 Mais à ceux qui ont l’esprit de contention, qui ne se rendent pas à la vérité, mais qui acquiescent à l’iniquité, ce sera la colère et l’indignation.

а которі сварливі і противлять ся істині, корять ся ж неправді, (тим) ярость та гнїв.

9 Tribulation et angoisse à Pâme de tout homme qui fait le mal, du Juif d’abord, et puis du Grec;

Горе й тіснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека;

10 Mais, gloire, honneur et paix à quiconque fait le bien, au Juif d’abord, et ensuite au Grec;

слава ж, честь і впокій усякому, хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові.

11 Car Dieu ne fait point acception des personnes.

Нема бо в Бога вважання на лиця.

12 Ainsi, quiconque a péché sans la loi, périra sans la loi, et quiconque a péché sous la loi sera jugé par la loi;

Скільки бо без закону згрішило, (стільки їх) без закону й погине, а скільки в законї згрішило, (стільки Їх) законом суд прийме

13 [Car ce ne sont pas ceux qui écoutent la loi qui sont justes devant Dieu; mais ce sont les observateurs de la loi qui seront justifiés.

(Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону справдять ся.

14 En effet, lorsque les gentils, qui n’ont pas la loi, font naturellement ce qui est selon la loi; n’ayant pas la loi, ils sont à eux-mêmes la loi:

Коли бо погане, не маючи закону, по природі законне чинять, то вони, закону не маючи, самі собі закон:

15 Montrant ainsi l’œuvre de la loi écrite en leurs cœurs, leur conscience leur rendant témoignage, et leurs pensées s’accusant et se défendant l’une l’autre, ]

вони показують діло законне, написане в серцях їх, як сьвідкує совість їх, і між тим думки їх одна другу осуджують, або оправдують);

16 Au jour où Dieu jugera par Jésus-Christ, selon mon Evangile, ce qu’il y a de caché dans les hommes.

в день, коли судити ме Бог тайни людські, по благовісти моєму, через Ісуса Христа.

17 Mais toi, qui portes le nom de Juif, qui te reposes sur la loi, et te glorifies en Dieu,

Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом,

18 Qui connais sa volonté, et qui, instruit par la loi, sais discerner ce qui est le plus utile,

і розумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону;

19 Tu te flattes d’être le guide des aveugles, la lumière de ceux qui sont dans les ténèbres,

і вповаєш на себе, що ти проводир сліпим, сьвітло тим, що в темряві,

20 Le docteur des ignorants, le maître des enfants, ayant la règle de la science et de la vérité dans la loi.

наставник незмислям, учитель малоліткам, мавши образ розуму і істини в законї.

21 Toi donc qui instruis les autres, tu ne t’instruis pas toi-même; toi qui prêches de ne point dérober, tu dérobes;

Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш?

22 Toi qui dis qu’il ne faut pas être adultère, tu es adultère; toi qui as en horreur les idoles, tu commets le sacrilège;

говорячи, щоб не робили перелюбу, робиш перелюб? гидуючи ідолами, крадеш сьвяте?

23 Toi qui te glorifies dans la loi, tu déshonores Dieu par la violation de la loi.

ти, що хвалиш ся законом, переступом закону Бога зневажаєш?

24 (Car, à cause de vous, le nom de Dieu est blasphémé parmi les nations, ainsi qu’il est écrit.)

Імя бо Боже через вас хулить ся між поганами, яко ж писано.

25 À la vérité, la circoncision est utile, si tu observes la loi; mais, si tu la violes, ta circoncision devient incirconcision.

З обрізання бо є користь, коли чиниш закон; коли ж ти переступник закону, обрізаннє твоє сталось необрізаннєм.

26 Si donc l’incirconcis garde les préceptes de la loi, son incirconcision ne lui sera-t-elle pas imputée à circoncision?

Коли ж необрізаний хоронить установи закону, чи необрізаннє його за обрізаннє не полїчить ся?

27 Bien plus, celui qui, étant naturellement incirconcis, accomplit la loi, te condamnera, toi qui, avec la lettre et la circoncision, es prévaricateur de la loi.

І осудить необрізаннє по природі, котре сповняє закон, тебе, котрий з писаннєм і обрізаннєм переступник єси закону.

28 Car le Juif n’est pas celui qui le paraît au dehors; ni la circoncision, celle qui se voit à l’extérieur sur la chair;

Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тілу, обрізаннє,

29 Mais le Juif est celui qui l’est intérieurement, et la circoncision est celle du cœur, faite en esprit et non selon la lettre; et ce Juif tire sa louange non des hommes, mais de Dieu.

а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї, не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.