Romains 10
1 Assurément, mes frères, le désir de mon cœur et mes supplications à Dieu ont pour objet leur salut.
Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.
2 Car je leur rends ce témoignage qu’ils ont du zèle pour Dieu, mais non selon la science,
Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.
3 Parce que, ignorant la justice de Dieu, et cherchant à établir la leur, ils ne sont pas soumis à la justice de Dieu.
Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.
4 Car la fin de la loi est le Christ, pour justifier tout croyant.
Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.
5 Aussi Moïse a écrit que l’homme qui accomplira la justice qui vient de la loi y trouvera la vie.
Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.
6 Mais pour la justice qui vient de la foi, il en parle ainsi: Ne dis point en ton cœur: Qui montera au ciel? c’est-à-dire pour en faire descendre le Christ:
А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“цебто зве́сти додолу Христа,
7 Ou qui descendra dans l’abîme? c’est-à-dire pour rappeler le Christ d’entre les morts. (Abyssos g12)
або: „Хто зі́йде в безодню?“цебто ви́вести з мертвих Христа. (Abyssos g12)
8 Mais que dit l’Ecriture? Près de toi est la parole, dans ta bouche et dans ton cœur; c’est la parole de la foi que nous annonçons.
Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.
9 Parce que si tu confesses de bouche le Seigneur Jésus, et si en ton cœur tu crois que Dieu l’a ressuscité d’entre les morts, tu seras sauvé.
Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,
10 Car on croit de cœur pour la justice, et on confesse de bouche pour le salut.
бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.
11 En effet, l’Ecriture dit: Quiconque croit en lui ne sera point confondu.
Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.
12 Attendu qu’il n’y a point de distinction de Juif et de Grec, parce que c’est le même Seigneur de tous, riche pour tous ceux qui l’invoquent.
Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.
13 Car quiconque invoquera le nom du Seigneur sera sauvé.
Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.
14 Mais comment invoqueront-ils celui en qui ils n’ont point cru? Ou comment croiront-ils à celui qu’ils n’ont pas entendu? Et comment entendront-ils, si personne ne les prêche?
Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?
15 Et comment prêchera-t-on, si on n’est pas envoyé? comme il est écrit: Qu’ils sont beaux les pieds de ceux qui annoncent la paix, qui annoncent le bonheur!
І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра́“.
16 Mais tous n’obéissent pas à l’Evangile. C’est pourquoi Isaïe a dit: Seigneur, qui a cru à ce qu’il a ouï de nous?
Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“
17 La foi donc vient par l’audition, et l’audition par la parole du Christ.
Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.
18 Cependant, je le demande: Est-ce qu’ils n’ont pas entendu? Certes, leur voix a retenti par toute la terre, et leurs paroles jusqu’aux extrémités du monde.
Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“
19 Je demande encore: Est-ce qu’Israël ne l’a point connu? Moïse le premier a dit: Je vous rendrai jaloux d’un peuple qui n’en est pas un; je vous mettrai en colère contre une nation insensée.
Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.
20 Mais Isaïe ne craint pas de dire: J’ai été trouvé par ceux qui ne me cherchaient pas, je me suis montré à ceux qui ne me demandaient pas.
А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“
21 Et à Israël il dit: Tous les jours j’ai tendu les mains à ce peuple incrédule et contredisant.
А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“
