< Romains 10 >

1 Assurément, mes frères, le désir de mon cœur et mes supplications à Dieu ont pour objet leur salut.
Браттє, бажаннє мого сердя і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасеннє.
2 Car je leur rends ce témoignage qu’ils ont du zèle pour Dieu, mais non selon la science,
Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.
3 Parce que, ignorant la justice de Dieu, et cherchant à établir la leur, ils ne sont pas soumis à la justice de Dieu.
Не розуміючи бо праведності Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведності Божій не корили ся.
4 Car la fin de la loi est le Christ, pour justifier tout croyant.
Кінець бо закону - Христос, на праведність кожному віруючому.
5 Aussi Moïse a écrit que l’homme qui accomplira la justice qui vient de la loi y trouvera la vie.
Мойеей пише про праведність, що від закону; що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.
6 Mais pour la justice qui vient de la foi, il en parle ainsi: Ne dis point en ton cœur: Qui montera au ciel? c’est-à-dire pour en faire descendre le Christ:
А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серці твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу; )
7 Ou qui descendra dans l’abîme? c’est-à-dire pour rappeler le Christ d’entre les morts. (Abyssos g12)
або: Хто зійде в безодню? (се єсть: Христа з мертвих угору звести.) (Abyssos g12)
8 Mais que dit l’Ecriture? Près de toi est la parole, dans ta bouche et dans ton cœur; c’est la parole de la foi que nous annonçons.
А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;
9 Parce que si tu confesses de bouche le Seigneur Jésus, et si en ton cœur tu crois que Dieu l’a ressuscité d’entre les morts, tu seras sauvé.
щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.
10 Car on croit de cœur pour la justice, et on confesse de bouche pour le salut.
Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.
11 En effet, l’Ecriture dit: Quiconque croit en lui ne sera point confondu.
Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.
12 Attendu qu’il n’y a point de distinction de Juif et de Grec, parce que c’est le même Seigneur de tous, riche pour tous ceux qui l’invoquent.
Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усіх, богатий для всїх, хто призиває Його.
13 Car quiconque invoquera le nom du Seigneur sera sauvé.
Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.
14 Mais comment invoqueront-ils celui en qui ils n’ont point cru? Ou comment croiront-ils à celui qu’ils n’ont pas entendu? Et comment entendront-ils, si personne ne les prêche?
Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?
15 Et comment prêchera-t-on, si on n’est pas envoyé? comme il est écrit: Qu’ils sont beaux les pieds de ceux qui annoncent la paix, qui annoncent le bonheur!
А як же проповідати муть коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?
16 Mais tous n’obéissent pas à l’Evangile. C’est pourquoi Isaïe a dit: Seigneur, qui a cru à ce qu’il a ouï de nous?
Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?
17 La foi donc vient par l’audition, et l’audition par la parole du Christ.
Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.
18 Cependant, je le demande: Est-ce qu’ils n’ont pas entendu? Certes, leur voix a retenti par toute la terre, et leurs paroles jusqu’aux extrémités du monde.
Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землі бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.
19 Je demande encore: Est-ce qu’Israël ne l’a point connu? Moïse le premier a dit: Je vous rendrai jaloux d’un peuple qui n’en est pas un; je vous mettrai en colère contre une nation insensée.
І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам зависти через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.
20 Mais Isaïe ne craint pas de dire: J’ai été trouvé par ceux qui ne me cherchaient pas, je me suis montré à ceux qui ne me demandaient pas.
Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.
21 Et à Israël il dit: Tous les jours j’ai tendu les mains à ce peuple incrédule et contredisant.
До Їзраїля ж глаголе: Увесь день простягав я руки мої до людей непокірних і суперетних.

< Romains 10 >