Psaumes 95

1 Venez, réjouissons-nous au Seigneur; poussons des cris d’allégresse vers Dieu notre salut.

Прийдіть, заспіваємо радісно Господу, вигукнемо піднесено скелі спасіння нашого.

2 Prévenons sa présence par notre louange, et dans des psaumes poussons des cris d’allégresse vers lui.

Прийдемо перед обличчя Його з подякою, піснями прославимо Його.

3 Parce que le Seigneur est le grand Dieu, le grand roi au-dessus de tous les dieux.

Адже Господь – Бог великий і Цар могутніший від усіх богів.

4 Parce que dans sa main sont tous les confins de la terre, et que les cimes des montagnes sont à lui.

У руці Його глибини землі, і вершини гір належать Йому;

5 Parce qu’à lui est la mer et que c’est lui-même qui l’a faite, et que ses mains ont formé le continent.

море – Його, Він створив його, і суходіл Його руки утворили.

6 Venez, adorons, et prosternons-nous, et pleurons devant le Seigneur qui nous a faits.

Прийдіть, поклонімося, впадемо долілиць, схилимо коліна перед Господом, Творцем нашим,

7 Parce que lui-même est le Seigneur notre Dieu, et que nous sommes le peuple de son pâturage, et les brebis de sa main.

бо Він – наш Бог, а ми – народ Його пасовища, вівці, про яких Він піклується. Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,

8 Aujourd’hui si vous entendez sa voix, n’endurcissez pas vos cœurs,

не зачерствійте серцями вашими, як у Мериві, як було того дня у Массі в пустелі,

9 Comme dans l’irritation, au jour de la tentation dans le désert, où vos pères me tentèrent, m’éprouvèrent, et virent mes œuvres.

де спокушали Мене предки ваші, випробовували Мене, хоча й бачили Моє діяння.

10 Pendant quarante ans, j’ai été courroucé contre cette génération, et j’ai dit: Toujours ils errent de cœur.

Сорок років дратував Мене цей рід, тоді сказав Я: «Вони народ, що блукає серцем, не знають шляхів Моїх.

11 Et eux, ils n’ont point connu mes voies; ainsi j’ai juré dans ma colère: S’ils entreront dans mon repos.

Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!»