Psaumes 78
1 Intelligence d’Asaph.
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 J’ouvrirai ma bouche en paraboles: je dirai des choses cachées dès le commencement;
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 Combien de grandes choses nous avons entendu et connues, et que nos pères nous ont racontées.
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 Elles n’ont pas été cachées à leurs fils dans une autre génération. Ils ont raconté les louanges du Seigneur, ses œuvres puissantes, et ses merveilles qu’il a faites;
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 Et a suscité un témoignage dans Jacob; et a établi une loi dans Israël: Combien de grandes choses il a commandé à nos pères de faire connaître à leurs fils,
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 Afin qu’une autre génération les connaisse. Les fils qui naîtront et s’élèveront après eux les raconteront à leurs fils,
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 Afin qu’ils mettent en Dieu leur espérance, qu’ils n’oublient pas ses œuvres, et qu’ils recherchent ses commandements.
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 De peur qu’ils ne deviennent comme leurs pères une génération perverse et exaspérant Dieu; Une génération qui n’a point dirigé son cœur, et dont l’esprit ne s’est point confié en Dieu.
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 Les fils d’Ephraïm, habiles à tendre l’arc et à en tirer, ont tourné le dos au jour du combat.
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 Ils n’ont pas gardé l’alliance de Dieu, et ils n’ont pas voulu marcher dans sa loi.
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 Ils ont oublié ses bienfaits et les merveilles qu’il leur a montrées.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 Devant leurs pères il a fait des merveilles, dans la terre d’Égypte, dans la plaine de Tanis.
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 Il divisa la mer, et il les fit passer: et il fixa les eaux comme dans une outre.
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 Il les conduisit, le jour, au moyen d’une nuée, et toute la nuit à la clarté d’un feu.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 Il fendit une pierre dans le désert, et les fit boire comme à un abîme abondant.
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 Car il fit sortir de l’eau de la pierre, et il en fit sortir des eaux comme des fleuves.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 Mais ils péchèrent encore de nouveau contre lui, ils excitèrent à la colère le Très-Haut dans un lieu sans eau.
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 Et ils tentèrent Dieu dans leurs cœurs, au point qu’ils demandèrent une nourriture pour leurs âmes.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 Et ils parlèrent mal de Dieu, ils dirent: Est-ce que Dieu pourra préparer une table dans le désert?
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 Parce qu’il a frappé une pierre, et que des eaux ont coulé; et que des torrents ont débordé. Est-ce qu’il pourra aussi donner du pain et préparer une table pour son peuple?
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 C’est pour cela que le Seigneur entendit et différa; mais un feu s’alluma contre Jacob, et sa colère monta contre Israël;
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 Parce qu’ils ne crurent pas en Dieu, et qu’ils n’espérèrent pas en son salut;
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 Et il commanda aux nuées d’en haut, et il ouvrit les portes du ciel.
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 Et il leur fit pleuvoir de la manne pour manger, et il leur donna du pain du ciel.
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 L’homme mangea le pain des anges, Dieu leur envoya une nourriture en abondance.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 Il fit disparaître du ciel le vent du midi, et il amena par sa puissance le vent d’Afrique.
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 Il fit pleuvoir sur eux des viandes comme la poussière, et des oiseaux comme le sable de la mer.
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 Et ils tombèrent au milieu de leur camp, autour de leurs tabernacles.
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 Ils mangèrent et ils furent rassasiés à l’excès, et Dieu leur accorda selon leur désir;
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 Ils ne furent point frustrés dans leur désir. Leurs viandes étaient encore dans leur bouche,
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 Quand la colère de Dieu tomba sur eux. Et il tua les gras d’entre eux, et rejeta l’élite d’Israël.
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 Au milieu de tous ces prodiges ils péchèrent encore, et ne crurent pas à ses merveilles.
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 Et leurs jours se terminèrent vainement, et leurs années avec rapidité.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 Lorsqu’il les tuait, ils le cherchaient, et ils revenaient, et, dès le point du jour, ils venaient à lui.
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 Et ils se souvinrent que Dieu était leur aide, et que le Dieu très haut était leur rédempteur.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 Mais ils l’aimèrent de bouche seulement, et ils lui mentirent par leur langue;
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 Car leur cœur n’était pas droit avec lui, et ils ne furent pas trouvés fidèles à son alliance.
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 Mais lui est miséricordieux, il pardonnera leurs péchés, et ne les perdra pas entièrement. Et souvent il détourna sa colère, et il n’alluma pas toute sa colère.
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 Il se rappela qu’ils étaient chair, un souffle qui va et qui ne revient pas.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 Combien de fois l’ont-ils irrité dans le désert, et l’ont-ils excité à la colère dans un lieu sans eau?
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 Et de nouveau ils tentèrent Dieu, et ils ont aigri le saint d’Israël.
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 Ils ne se sont pas rappelé sa main, au jour où il les retira de la main d’un oppresseur,
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 Comment il fit en Égypte ses miracles, et ses prodiges dans la plaine de Tanis.
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 Et il changea en sang leurs fleuves et leurs pluies, pour qu’ils ne bussent point.
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 Il envoya contre eux une multitude de mouches qui les dévorèrent, et la grenouille qui les ravagea.
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 Et il donna à la rouille leurs fruits, et leurs travaux à la sauterelle.
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 Et il fit périr par la grêle leurs vignes, et leurs mûriers par la gelée.
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 Et il livra à la grêle leurs bêtes, et leurs possessions au feu.
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 Il envoya contre eux la colère de son indignation: l’indignation, et la colère, et la tribulation envoyées par des anges mauvais.
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 Il fit une voie au sentier de sa colère, et il n’épargna pas la mort à leurs âmes; et leurs bêtes, il les renferma dans la mort.
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 Et il frappa tout premier-né d’Égypte, les prémices de tout travail dans les tabernacles de Cham.
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 Et il en retira, comme des brebis, son peuple; et il les conduisit comme un troupeau dans le désert.
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 Et il les fit sortir pleins d’espérance, et ils ne craignirent point; quant à leurs ennemis, la mer les couvrit.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 Et il les amena sur la montagne de sa sanctification; montagne qu’a acquise sa droite. Et il chassa de leur face des nations; et il leur divisa au sort une terre avec un cordeau de partage.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 Et il fit habiter dans leurs tabernacles les tribus d’Israël.
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 Mais ils tentèrent et aigrirent le Dieu très haut; et ne gardèrent pas ses témoignages.
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 Et ils se détournèrent de lui et n’observèrent pas l’alliance; de la même manière que leurs pères, ils devinrent comme un arc qui porte à faux.
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 Ils l’ont excité à la colère sur leurs collines; et par leurs images taillées au ciseau, ils l’ont provoqué à la jalousie.
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 Dieu entendit, et il méprisa, et il réduisit entièrement au néant Israël.
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 Et il repoussa le tabernacle de Silo, son tabernacle où il avait habité parmi les hommes.
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 Il livra à la captivité l’arche, leur force; et leur beauté entre les mains de l’ennemi.
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 Il renferma son peuple entre les glaives; et son héritage, il le méprisa.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 Un feu dévora leurs jeunes hommes; et leurs vierges ne furent pas pleurées.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 Leurs prêtres tombèrent sous le glaive, et on ne pleurait pas leurs veuves.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 Mais le Seigneur se réveilla comme un homme endormi, comme un héros qui a été ivre de vin.
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 Il frappa ses ennemis par derrière; il leur infligea un opprobre éternel.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 Et il repoussa le tabernacle de Joseph, et ne choisit point la tribu d’Éphraïm;
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 Mais il choisit la tribu de Juda, la montagne de Sion qu’il a aimée.
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 Et il bâtit comme une corne de licornes son sanctuaire, dans la terre qu’il a fondée pour les siècles.
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 Il choisit David son serviteur, et il le tira du milieu des troupeaux de brebis: il le prit à la suite de celles qui étaient pleines,
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 Pour être le pasteur de Jacob son serviteur, et d’Israël son héritage.
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 Et David les fit paître dans l’innocence de son cœur, et avec ses mains habiles, il les conduisit.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
