Psaumes 38
1 Psaume de David, en souvenir touchant le sabbat. Seigneur, ne me reprenez pas dans votre fureur, et dans votre colère ne me châtiez pas.
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 Parce que j’ai été percé de vos flèches; et que vous avez appesanti sur moi votre main.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Il n’y a rien de sain dans ma chair en présence de votre fureur: il n’y a pas de paix dans mes os en présence de mes péchés.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 Parce que mes iniquités se sont élevées au-dessus de ma tête; et comme un fardeau pesant, elles se sont appesanties sur moi.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Mes plaies se sont putréfiées et corrompues en présence de ma folie.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 Je suis devenu malheureux, et je suis entièrement courbé: et tout le jour je marchais contristé.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 Parce que mes reins ont été remplis d’illusions, et qu’il n’y a rien de sain dans ma chair.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 J’ai été affligé et j’ai été humilié à l’excès; je rugissais dans le frémissement de mon cœur.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Seigneur, devant vous est tout mon désir, mon gémissement ne vous est pas caché.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 Mon cœur a été troublé, ma force m’a abandonné, et la lumière de mes yeux, elle-même n’est plus avec moi.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 Mes amis et mes proches se sont approchés vis-à-vis de moi, et ils se sont arrêtés. Et ceux qui étaient près de moi s’en sont tenus éloignés:
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 Et ceux qui cherchaient mon âme usaient de violence envers moi.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 Mais moi, comme un sourd, je n’entendais pas; et j’étais comme un muet qui n’ouvre pas la bouche.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Je suis donc devenu comme un homme qui n’entend point, et qui n’a pas dans sa bouche de répliques.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 Parce que c’est vous. Seigneur, en qui j’ai espéré: c’est vous qui m’exaucerez. Seigneur mon Dieu.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 Parce que j’ai dit: Que mes ennemis ne se réjouissent jamais à mon sujet: et tandis que mes pieds étaient chancelants, ils ont parlé à mon sujet avec orgueil.
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 Parce que moi je suis prêt à des châtiments, et que ma douleur est toujours en ma présence.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 Parce que je publierai mon iniquité; et que je penserai à mon péché.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 Mais mes ennemis vivent et se sont fortifiés contre moi; et ils se sont multipliés ceux qui me haïssent injustement.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Ceux qui me rendent des maux pour des biens me déchiraient, parce que je m’attachais au bien.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Ne m’abandonnez pas, Seigneur mon Dieu; ne vous éloignez pas de moi.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Songez à me secourir, Seigneur, Dieu de mon salut.
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
