< Psaumes 129 >
Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –
2 Souvent ils m’ont attaqué depuis ma jeunesse, mais ils n’ont rien pu contre moi,
досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!
3 Sur mon dos ont travaillé les pécheurs; ils ont prolongé leur iniquité.
На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.
4 Le Seigneur, qui est juste, a abattu la tête des pécheurs;
Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.
5 Qu’ils soient confondus, qu’ils retournent en arrière tous ceux qui haïssent Sion.
Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.
6 Qu’ils deviennent comme l’herbe des toits, qui, avant qu’on l’arrache, est desséchée;
Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,
7 Dont ne remplit pas sa main celui qui moissonne, ni son sein celui qui recueille les gerbes.
якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.
8 Et ils n’ont pas dit, ceux qui passaient: La bénédiction du Seigneur soit sur vous, nous vous bénissons au nom du Seigneur.
І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»