Psaumes 12

1 Pour la fin, pour l’octave, psaume de David. Sauvez-moi, Seigneur, car il n’y a plus de saint: les vérités ont diminué parmi les fils des hommes.

Для дириґента хору. На окта́ву. Псалом Давидів. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж лю́дських синів позника́ли вже вірні!

2 Ils ont dit des choses vaines, chacun à son prochain: leurs lèvres sont trompeuses; ils ont parlé avec un cœur et un cœur.

Марно́ту говорять один до одно́го, їхні уста обле́сні, і серцем подвійним говорять.

3 Que Dieu perde entièrement toutes les lèvres trompeuses, et la langue qui profère des discours superbes,

Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того

4 Ils ont dit: Nous ferons éclater la puissance de notre langue; nos lèvres sont à nous, qui est notre maître?

тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“

5 À cause de la misère de ceux qui sont sans secours, et du gémissement des pauvres, maintenant je me lèverai, dit le Seigneur. Je les établirai dans le salut: j’agirai en cela avec une entière liberté.

Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!

6 Les paroles du Seigneur sont des paroles pures, un argent éprouvé par le feu, purifié dans la terre, raffiné jusqu’à sept fois.

Господні слова — слова чисті, як срі́бло, очищене в глинянім го́рні, сім раз перето́плене!

7 C’est vous, Seigneur, vous qui nous sauverez, et qui nous préserverez de cette génération éternellement.

Ти, Господи, їх пильнува́тимеш, і будеш навіки нас стерегти́ перед родом оцим!

8 Les impies rôdent autour de nous; c’est dans la profondeur de vos desseins que vous avez multiplié les fils des hommes.

Безбожні кружля́ють навко́ло, бо нікче́мність між лю́дських синів підійма́ється.