Psaumes 106
1 Louez le Seigneur, parce qu’il est bon, parce que pour jamais est sa miséricorde.
Алілу́я!
2 Qui dira les puissances du Seigneur, et fera entendre toutes ses louanges?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Bienheureux ceux qui gardent l’équité, et qui pratiquent la justice en tout temps.
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Souvenez-vous de nous, Seigneur, dans votre bienveillance pour votre peuple; visitez-nous pour nous sauver;
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 Pour que nous voyions avec joie les biens de vos élus, que nous nous réjouissions dans la joie de votre nation, afin que vous soyez loué avec votre héritage.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 Nous avons péché avec nos pères; nous avons injustement agi, nous avons commis l’iniquité.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Nos pères en Égypte ne comprirent point vos merveilles, ils ne se souvinrent pas de la grandeur de votre miséricorde. Et ils vous irritèrent, lorsqu’ils montaient vers la mer, la mer Rouge.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 Mais il les sauva à cause de son nom, afin de faire connaître sa puissance.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 Il réprimanda la mer Rouge, et elle fut desséchée, et il les conduisit dans des abîmes, comme dans un désert.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 Il les sauva de la main de ceux qui les haïssaient, et il les racheta de la main d’un ennemi.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 Et l’eau couvrit ceux qui les tourmentaient, et il ne resta pas un seul d’entre eux.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 Alors ils crurent à ses paroles, et chantèrent ses louanges.
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 Bientôt ils oublièrent ses œuvres, et n’attendirent pas l’accomplissement de ses desseins.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 Mais ils conçurent un désir violent dans le désert, et ils tentèrent Dieu dans un lieu sans eau.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 Il leur accorda leur demande, il leur envoya le rassasiement de leurs âmes.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 Et ils irritèrent, dans le camp, Moïse et Aaron, le saint du Seigneur.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 La terre s’ouvrit et engloutit Dathan; et elle couvrit la troupe d’Abiron.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 Un feu s’alluma au milieu de leur assemblée: une flamme brûla entièrement ces pécheurs.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 Et ils firent un veau à Horeb, et adorèrent une image taillée au ciseau.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 Ils changèrent ainsi leur gloire contre la ressemblance d’un veau qui mange de l’herbe.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 Ils oublièrent le Dieu qui les avait sauvés, qui avait fait de grandes choses en Égypte,
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 Des choses merveilleuses dans la terre de Cham; des choses terribles dans la mer Rouge.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 Et il avait dit qu’il les perdrait entièrement, si Moïse son élu ne se fût tenu sur la brèche en sa présence. Afin de détourner sa colère, pour qu’il ne les perdît pas entièrement;
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 Et ils comptèrent pour rien une terre si désirable; Ils ne crurent point à sa parole,
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 Mais ils murmurèrent dans leurs tabernacles; ils n’écoutèrent point la voix du Seigneur.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 Alors il leva sa main sur eux, afin de les terrasser dans le désert,
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 Et afin d’abaisser leur race au milieu des nations, pour les disperser dans diverses contrées.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 Ils se consacrèrent à Béelphégor, et ils mangèrent des sacrifices des morts.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 Ils irritèrent le Seigneur par leurs inventions, et la ruine se multiplia parmi eux.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 Mais Phinéès se présenta et apaisa le Seigneur, et le désastre cessa.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 Et ce lui fut imputé à justice, dans toutes les générations à jamais.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 Ils irritèrent encore le Seigneur aux eaux de contradiction, et Moïse fut puni à cause d’eux,
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 Parce qu’ils contristèrent son esprit. Et que la défiance fut sur ses lèvres;
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Ils ne détruisirent point les nations que Dieu leur avait désignées.
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 Mais ils se mêlèrent parmi les nations, ils apprirent leurs œuvres;
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 Et ils servirent leurs images taillées au ciseau, et ce devint pour eux une occasion de scandale.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 Ils immolèrent leurs fils et leurs filles au démon.
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 Ils répandirent un sang innocent, le sang de leurs fils et de leurs filles qu’ils sacrifièrent aux images taillées au ciseau de Chanaan.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 Et elle fut souillée par leurs œuvres: et ils forniquèrent avec leurs inventions.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 Aussi le Seigneur fut irrité de fureur contre son peuple, et il eut en abomination son héritage.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 Et il les livra entre les mains des nations, et ceux qui les haïssaient les dominèrent.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 Et leurs ennemis les tourmentèrent, et ils furent humiliés sous leurs mains;
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Souvent il les délivra. Mais eux l’aigrirent par leurs sentiments, et ils furent humiliés à cause de leurs iniquités.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 Et il vit qu’ils étaient tourmentés, et il écouta leur prière.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 Il se souvint de son alliance, et il se repentit selon la grandeur de sa miséricorde.
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 Il les livra donc à ses miséricordes, en présence de tous ceux qui les avaient menés en captivité.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Sauvez-nous, Seigneur notre Dieu, et rassemblez-nous, et délivrez-nous des nations,
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Béni le Seigneur Dieu d’Israël d’un siècle jusqu’à un autre siècle! et tout le peuple dira: Ainsi soit, ainsi soit.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
