Psaumes 104
1 De David lui-même. Bénis, mon âme, le Seigneur: Seigneur mon Dieu, votre magnificence a paru avec un grand éclat. Vous avez revêtu la louange et l’honneur;
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
2 Couvert de lumière comme d’un vêtement; Étendant le ciel comme une tente;
Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
3 Vous qui couvrez d’eaux sa partie la plus élevée, Qui montez sur un nuage, qui marchez sur les ailes des vents;
Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
4 Qui faites de vos anges des vents, et de vos ministres un feu brûlant;
Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
5 Qui avez fondé la terre sur sa base: elle ne sera pas ébranlée dans les siècles des siècles.
Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
6 L’abîme, comme un vêtement, l’enveloppe; des eaux s’élèveront au-dessus des montagnes.
безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
7 À votre réprimande elles s’enfuiront; à la voix de votre tonnerre, elles seront saisies d’une forte crainte.
від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
8 Des montagnes s’élèvent, et des champs s’abaissent dans le lieu que vous leur avez fixé.
виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
9 C’est vous qui avez posé aux eaux un terme qu’elles ne dépasseront pas, et elles ne reviendront pas couvrir la terre.
Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
10 Vous lâchez des fontaines dans les vallons: au milieu des montagnes traverseront les eaux.
Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
11 Toutes les bêtes de la campagne s’abreuveront; les onagres soupireront après elles dans leur soif.
напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
12 Au-dessus les oiseaux du ciel habiteront: du milieu des rochers ils feront entendre leurs voix.
Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
13 Vous arrosez les montagnes avec les eaux supérieures du ciel: du fruit de vos ouvrages la terre sera rassasiée;
Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
14 Vous produisez du foin pour les bêtes, et de l’herbe à l’usage des hommes, Afin que vous fassiez sortir du pain de la terre,
Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
15 Et que le vin réjouisse le cœur de l’homme: Afin qu’il égaie son visage avec l’huile, et que le pain fortifie le cœur de l’homme.
і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
16 Ils seront abondamment nourris, les arbres de la campagne et les cèdres du Liban qu’il a plantés;
Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
17 Là des passereaux nicheront.
що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
18 De hautes montagnes servent de retraite aux cerfs; un rocher, de refuge aux hérissons.
Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
19 Il a fait la lune pour marquer les temps; le soleil a connu son coucher.
і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
20 Vous avez établi des ténèbres, et la nuit a été faite: c’est durant la nuit que feront leurs courses toutes les bêtes de la forêt.
Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
21 Les petits des lions rugiront, cherchant une proie, et demandant à Dieu leur pâture.
рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
22 Le soleil s’est levé, et ils se sont rassemblés; et ils se retireront dans leurs tanières.
Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
23 Alors l’homme sortira pour son ouvrage, et pour son travail jusqu’au soir.
Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
24 Combien magnifiques sont vos œuvres, Seigneur! Vous avez fait toutes choses avec sagesse: la terre est remplie de vos biens.
Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
25 Cette mer est grande et spacieuse des deux côtés; là sont des reptiles sans nombre; Des animaux petits avec des grands;
Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
26 Là des navires traverseront.
Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
27 Tous attendent de vous que vous leur donniez la nourriture au temps voulu.
Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
28 Vous leur donnant, ils recueilleront: vous ouvrant votre main, tous seront remplis de vos biens.
Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
29 Mais, vous détournant votre face, ils seront troublés: vous leur ôterez le souffle, et ils périront et retourneront dans leur poussière.
Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
30 Vous enverrez votre esprit, et ils seront créés; et vous renouvellerez la face de la terre.
Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
31 Soit la gloire du Seigneur à jamais célébrée: le Seigneur se réjouira dans ses œuvres,
Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
32 Lui qui regarde la terre et la fait trembler; qui touche les montagnes, et elles fument.
Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
33 Je chanterai le Seigneur pendant ma vie: je jouerai du psaltérion en l’honneur de mon Dieu, tant que j’existerai.
Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
34 Qu’agréable lui soit ma parole: pour moi, je mettrai mes délices dans le Seigneur.
Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
35 Que les pécheurs disparaissent de la terre, ainsi que les hommes iniques, en sorte qu’ils ne soient plus: bénis, mon âme, le Seigneur.
Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
